Останні новини

"Біля розстріляних колон у Бабиному Яру майже щодня хтось плаче": як кияни зараз реагують на "скандальну" інсталяцію

Тимчасова інсталяція біля метро "Дорогожичі" викликає емоційну реакцію, її асоціюють із війною на Донбасі

Тимчасова інсталяція "Дзеркальне поле" у Бабиному Яру, яку створили на місці масових розстрілів киян-євреїв 1941-го, зі старту здобула славу "скандальної".

Коли проєкт відкривали у вересні 2020, багато хто в мережі розкритикував театралізовану програму, в якій злочин нацистів та "зло" втілили в образи чорних фігур із металевими масками. Тоді в мережі їх називали "дементорами" (образи з потойбіччя у кіновсесвіту "Гаррі Поттера" - ред.).

Дзеркальне поле

Фото - з відкриття інсталяції. 

Попри скандальну славу, а може, певною мірою і завдяки їй, "Дзеркальне поле" досі привертає увагу відвідувачів. До неї приходять у різний час і навіть у найлютіші морози.

Про це Kyiv Live розповів медіатор Єгор, який удень знаходиться біля інсталяції - відповідає на запитання відвідувачів, фактично проводить віртуальну екскурсію.

Інсталяція створена із дзеркальної сталі, що не іржавіє. На сталевому диску розташовані 10 металевих колон – все прострілене кулями. Самі колони і їх розташування нагадують символічне Дерево життя, яке має особливе значення в юдаїзмі.

"Тут дерево розстріляне, понищене, видно, наскільки легко його зруйнувати. Елементи інсталяції "розстріляли" зі зброї того ж калібру, який використовували нацисти у Бабиному Яру. Якщо поглянути на себе у дзеркальному диску і колонах, то можна побачити своє відображення "посічене кулями". Це така тяглість трагедії. Біль стосується кожного з нас", - пояснили автори.

Дзеркальне поле

Вдень у колонах відображається небо, вночі крізь кульові отвори проходить світло та "звук пам'яті". Лунають імена жертв Бабиного Яру.

"Звуки, які лунають із колон – створили з імен загиблих у "Бабиному Яру". Кожна буква в алфавіті івриту має своє число. Імена переклали в цифри, які задають висоту звуку. Вони відтворюються електроакустичним органом. На цей фон накладаються архівні аудіозаписи Києва, унікальні довоєнні пісні на ідиш, ритуальна біблійна музика, українські та ромські поминальні пісні", - пояснили на сторінці центру BABYN YAR Holocaust Memorial.

Проєкт присвячений одному з найкривавіших епізодів Голокосту (у широкому сенсі - переслідування та знищення нацистами представників різних етнічних груп за часів існування нацистської Німеччини (1941-1945) - ред.). Упродовж двох днів, 29-30 вересня 1941 року, нацисти розстріляли в Києві маже всіх євреїв, хто залишався в окупованому місті. На сьогодні дослідники нараховують 33 771 жертв. "Дзеркальне поле" створили в пам'ять про загиблих людей від куль нацистів. 

"Зараз до інсталяції на день приходить 300-500 людей, - розповідає медіатор Єгор. - У вихідні дні, коли погода тепла – буває і до тисячі.  Охоронці, які чергують біля інсталяції цілодобово, кажуть, що приїздять навіть вночі - о 3-й, о 5-й ранку. Коли наприкінці осені були постійні зливи – кияни приходили з парасольками. Ми стояли і в морози, а люди були. Тільки коли температура впала до -20, стало менше людей – за добу прийшло близько 50 відвідувачів. Публіка змінюється, але місцеві приходить регулярно".

Дзеркальне поле

Медіатор підходить до прибулих, вітається і пропонує віртуальну екскурсію – безкоштовно. Йому можна поставити будь-яке запитання щодо самої інсталяції, її символізму, а також про розстріли в Бабиному Яру, Голокост.

""Дзеркальне поле" саме по собі сенсорне, емоційне – тому досі викликає ажіотаж. Часто викликає подив форма. Перше, що питають, що це за колони та чому в них отвори. Іноді запитують про "гул" – чи це так звучить метро, або звук дороги? Тоді розповідаю про створення "звуків пам‘яті", здебільшого це розчулює.

Більшість відвідувачів попри форму інсталяції – вона нетипова, не раціональна й не схожа на більшість об‘єктів на цю тематику – все ж таки що пов‘язують її з локацією. Асоціюють із Бабиним Яром і питають подробиці. Іноді відвідувачі роблять інтуїтивну розвідку, додають об‘єкту нових смислів. Часто чув запитання: звідки привезли пластини, з яких створили колони. Люди пояснюють, що перше враження складається, що це об‘єкти з АТО, ООС – артефакти сучасної війни з Росією. Часто відвідувачі діляться своїми інтерпретаціями, один чоловік сказав, що ці колони нагадують "терку для овощей, только на которой трут не овощи, а людские души", - каже Єгор.

photo_2020-09-29_21-01-58_0.jpg

Медіатор каже – найбільше питають про число жертв, дати у які страчували людей та скільки євреїв вижило. Коли дізнаються страшні подробиці страт 29-30 вересня у Бабиному Яру та лікарні імені Павлова, яка знаходиться поряд – дехто навіть плаче.

"Плачуть відвідувачі регулярно. Сльози з‘являються на очах приблизно у кожного 500-го. Раз на кілька днів хтось точно не стримується. Для мене це найскладніше, оскільки я сам спонукаю до цього наративами – і дуже важко не емпатувати, тож сам ледве стримую сльози. Пробиває на емоції людей різної статі й віку. Наприкінці осені прийшов молодий хлопець із дівчиною. Які нічого взагалі не знали про Голокост, ми почали говорити про це – я почав ділитись подробицями страт подіями 29-30 вересня, з колон саме звучали дитячі імена та вік жертв - і хлопця "пробрало". Сприйняв все дуже особисто, я навіть почав його особливо поважати, що він дозволив собі пережити ці емоції по-справжньому", - розповідає медіатор.

Медіація із 11 до 20.00.

<iframe width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/PsUKuDmmCnU" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe>

Автором ідеї та концепції інсталяції виступив україно-британський медіахудожник Максим Демиденко. Продюсером – Олексій Макухін. Також над створенням інсталяції працював колектив представників з України, Ізраїлю, США, Великої Британії.

Як створювали звуки

Для створення "Звуку пам‘яті" використали ті імена загиблих, які вдалось встановити. Також імена та вік жертв Голокосту періодично транслюють паралельно із "Звуком пам‘яті".

"Ми дізналися, що в ході дослідницької роботи складені списки з іменами загиблих людей, - розповів звукорежисер Максим Демиденко. -

За півроку дослідники Меморіального центру об'єднали і систематизували список загиблих, в якому зараз - близько 19 тисяч імен. Знайшли понад 900 раніше невідомих імен жертв Бабиного Яру.

Так, ми вирішили, що ці імена потрібно записати і вимовити, щоб вони були почуті.

Не просто як звуковий матеріал або як елемент звукового простору, а як пам'ять про цих людей.

Слухання і проголошення цих імен - це якийсь важливий ритуальний момент", - розповів звукорежисер.

Імена для запису прочитали студенти різних вишів, музиканти.

"Ми знайшли багато голосів, чоловічих, жіночих, і запропонували їм взяти участь у записі. Я й сам спробував записати частину. Взяв кілька імен і в якийсь момент зрозумів, що читати їх мені важко. Це справило на мене сильне емоційне враження ...

Ми читаємо вік тих людей, про яких він відомий. Коли ти читаєш ім'я, 2 роки, 4 роки, 15 років, 20 років, 25 років, ти розумієш, що в тебе образ цієї людини персонализируется, проявляється, він перетворюється з статистики загиблих в конкретних людей.

Цей власний досвід, який всередині цієї звукової інсталяції, хотілося передати. Ми записували ці імена дуже тихо - це не оголошення і не декламація імен. Потрібно навіть прислухатися, щоб розчути. Це вимагає уваги.

Можна йти по алеї і не звертати уваги на це, але, якщо людина готова почути, йому цей звук запропонує зупинитися і почути, задуматися, задати собі питання про те, що це звучить.

Адже багато людей, що опиняються на цій території, навіть не мають уявлення про те, що тут відбувалося. Тому така ідея або таке відчуття закладалося в розробку цієї звукової інсталяції", - пояснив звукорежисер.

images (1).jpg

Інсталяція "Дзеркальне поле" - тимчасова. На її місці згодом збудують Меморіал Голокосту та Синагогу, яка матиме вигляд книги.

Про розстріли у Бабиному Яру

Розстріли в Бабиному Яру стали наймасштабнішим убивством мирного населення, вчиненим нацистами в часи Другої світової війни.

"Вранці 29 вересня тисячі київських євреїв за наказом німців почали збиратися поблизу єврейського цвинтаря на північно-західній околиці міста. Вулиці навколо були оточені поліцейськими батальйонами. Прибулих відправляли до огорожі сусіднього військового кладовища, там в людей забирали цінності і документи. Звідти їх під дулами автоматів гнали уздовж огорожі на відкритий простір біля Бабиного Яру. Тут євреїв змушували роздягнутися і заганяли в середину урочища. Там декілька розстрільних команд СС, зондеркоманди 4a та 45-го і 303-го поліцейських батальйонів убивали їх пострілами в потилицю", - написали на сторінці центру

1367997871_11.jpg

Розстріли пацієнтів лікарні Павлова

18 жовтня 1941 року пацієнтів психіатричної лікарні імені Івана Павлова було розстріляно у Бабиному Яру. У той день загинуло 308 осіб. Це стало ще однією страшною сторінкою Голокосту.

Для страти душевнохворих гітлерівці обрали невеличку лощину у Горіховій діброві, що була розташована за 400 метрів від будівель лікарні та за декілька сотень метрів він місця розстрілів у Бабиному Яру. Яму викопали полонені червоноармійці…

"Знищення безборонних, часто зовсім безпорадних людей продовжилося і пізніше, але в першу чергу нацисти відібрали з числа пацієнтів лікарні саме євреїв. Їх сконцентрували у 8-му відділенні під приводом нібито подальшої евакуації до Вінниці. Напередодні директор лікарні Павло Чернай переконував своїх колег: "Хворі не діляться на нації. В історії людства не було випадку, щоб розстрілювали хворих".

У київській психіатричній лікарні на вірну смерть, без жодних спроб евакуації, було покинуто близько 1500 пацієнтів", -написали на сторінці центру.

Дзеркальне поле

Як Бабин Яр виглядав у 1941

Дослідники встановили точні місця розстрілу 33771 єврея у 1941 році та відтворили втрачений ландшафт Бабиного Яру у 3D.

"Виявилося, що основним місцем розстрілу 29-30 вересня 1941 року став великий західний відріг Бабиного Яру (зараз це місце перетинає сучасна вулиця Олени Теліги), а також, цілком імовірно, дно основного русла Бабиного Яру, неподалік стику із західним відрогом", - написали на сторінці проєкту.

А спеціалісти Центру Просторових Технологій під керівництвом Максима Рохманійко реконструювали природний ландшафт урочища станом на 1940-і роки і створили цифрову 3D-модель Бабиного Яру.

Для створення 3D-моделі використовували топографічні зйомки 1924, 1953, 1968 та 2008 років, аерофотозйомки 1939 та 1943 років, супутникові знімки та фотографії місцевості, зроблені у різні періоди на території Бабиного Яру, починаючи з 1930 року.

"Архітектори співставили просторові елементи з мап та аерофотозйомки з реальними об’єктами – деревами, електричними стовпами, будинками, схилами яру, які були зафіксовані на фото. До уваги бралося навіть положення сонця на небосхилі", - пояснили дослідники.

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?height=314&href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fbabynyar.memorial%2Fvideos%2F418800012862393%2F&show_text=false&width=560" width="560" height="314" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share" allowFullScreen="true"></iframe>

Нагадаємо:

У Харкові у пансіонаті для літніх людей заживо згоріли 15 осіб.

У Києві побудують синагогу на місці масових розстрілів у Бабиному Яру.

Вийти в ефір
23.04