Останні новини

Бомбосховища й укриття в Україні: порожні обіцянки чи реальний порятунок?

Яка ситуація з укриттями в Києві та хто за неї відповідає

Днями київська влада збурила медіапростір неоднозначною публікацією – у КМДА оприлюднили оновлену мапу бомбосховищ і укриттів. Так, підземні об’єкти, які для пересічного українця стали напівміфічними і про які нагадували лише червоні написи на стінах будинків – стали предметом дискусії.

Ще б пак, адже бомбосховища, які можна використовувати під час надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, будували за радянських часів. Частина з них зруйнована, а велику кількість укриттів-підвалів дали в оренду приватному бізнесу. Тож Kyiv Live вирішив розібратись, що відомо про бомбосховища у Києві та інших українських містах, коли вони востаннє ремонтувались та як їх використовувати.

ukrittya-kiev-640x426.jpeg

Мапа Києва з яскравими позначками

15 квітня КМДА показали оновлену мапу укриттів Києва – частина з них це підвали будинків, підземні паркінги, підземні переходи й київське метро. У Кличка зазначили – всі об’єкти з фонду захисних споруд цивільної оборони, в разі необхідності зможуть захистити киян від небезпеки.

"Керівники організацій та власники вищезгаданих споруд за необхідності забезпечать вільний доступ для укриття", - йдеться у повідомленні.

Кожен вид укриття на мапі має яскраву позначку. Якщо клікнути на іконку – з’явиться розширена інформація з адресою, типом укриття та номером телефону відповідальної особи, яка має ключі.

<iframe src="https://www.google.com/maps/d/embed?mid=14PnyHN3WPgBZgpJ3q0BOMswKge1hv1au" width="640" height="480"></iframe>

У мережі - багато запитань без відповідей 

Публікація мапи збурила емоційне обговорення в мережі – користувачі не впевнені, що укриття знаходяться в належному стані і просять показати реальні фото.

"Шпиталь "лісова поляна" неправильно вказано. Це точно не укриття-це перехрестя"

"Готуємось до….війни?!"

"Підвал панельного будинку – сумнівне укриття..."

"Тоді вже покажіть в якому стані бомбосховища"

у2.jpg

"А як можна потрапити в укриття (підвал будинка), яке вказано на мапі, якщо його незаконно було продано забудовником незрозуміло кому, і як мешканці будинку не скаржились його все одно зайняли сторонні люди, стверджуючи, що це їх власність?!"

"Тобто, це все що можуть. Дати розвалені бомбосховища( Або, ті, які у приватній власності"

у3.jpg

"Ви не карту скидайте, а реальні фото!!!"

"В якому вони стані..."

"Ахто туди спуститься пофоткати зі своєї волі?! Жити всім хочеться, а там у певних місцях по 30 років не було нікого, мабуть ))"

"Тобто шпалери можна вже не клеїти", - написали в мережі.

Також користувачі мережі звернули увагу на те, що організувати доступ до укриттів – може бути довго й проблематично.

"Як війна почалася, кругом на стінах ті трафарети зі стрілкою УКРИТТЯ. Але підвали часто мокрі, зачинені наглухо і т.д. або тре іти брати ключа в голови осбб...А поки спустися зі свого 16 поверху, то вже і цунамі стихне..."

"І всі ключі від сховищ знаходяться у власника телефонного номеру 5301114. Яка краса".

у7.jpg

"Брехня. Укриття не існує!!! Вже років з 10 здається оренду невідомо ким під адвокатську контору ..."

"Мапу складали люди недолугі. У Дніпровському районі, вул. Краківська, ключі знаходяться за тел. 559-6982. Це при тому, що @Укртелеком вже кілька років як 559-ту АТС виключив і розібрав. І куди телефонувати?" – написали в мережі.

у8.jpg

Коли зайшла мова про укриття

В Україні почали перевіряти й приводити до ладу укриття у 2015-му. Тоді у ДСНС заявляли, що в Києві налічується 526 захисних споруд, з яких 299 – у комунальній власності.

"Для укриття інших мешканців міста використовуються споруди подвійного призначення. До таких, зокрема, належать підземні приміщення Київського метрополітену, підземні автопаркінги, переходи та найпростіші укриття – цокольні або підвальні приміщення будинків", - розповів тодішній заступник начальника відділу захисту населення і територій Олександр Макеєв.

Таких споруд подвійного призначення і найпростіших укриттів, за словами фахівця, по Києву налічується понад 5 тисяч. З них - 4,5 тис. підвальних приміщень, 190 підземних переходів, 100 підземних паркінгів і 50 приміщень метрополітену. Опікуються ними районні держадміністрації столиці.

1ff2844cbd714c113c68a3ff705bc72b.png

У 2017 стан бомбосховищ був незадовільним

У 2017 ревізію укриттів продовжили - тоді, за даними Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту, в Україні нарахували близько 22 тис. захисних споруд цивільної оборони.

Для того, щоб перевірити ступінь готовності київських бомбосховищ, міська влада проінспектувала 75% з них, незалежно від форми власності, розповів РБК-Україна начальник управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА Роман Ткачук. За тодішнім вердиктом - всі укриття були "обмежено готові" до використання. Люди можуть перебувати там протягом двох діб.

"В укриттях комунальної форми власності повинні бути лавки, найпростіший санвузол, хоча б відра. Завдання в тому, щоб навіть літня людина могла пробути там кілька годин", - розповів Ткачук.

Тоді ж повідомлялось, що укриття-підвали в застарілому житловому фонді - знаходяться в занедбаному стані. Проте ЖЕДи мали розчистити їх від сміття.

А щоби вирішити ситуацію глобально, Київрада прийняла цільову програму розвитку цивільного захисту столиці на 2017-2019 роки. Нею передбачали, що підприємства, на балансі яких перебувають комунальні сховища і укриття, повинні виділити 21,5 млн гривень на їх утримання.

"Потрібно провести елементарні ремонтні роботи, зробити світло, вентиляцію, поставити лавки. Проте існування програми ще не означає, що у нас вже є живі гроші", - розповів Роман Ткачук.

Хто точно знає, що діється під землею

Ситуацію із підземними укриттями часто коментують дигери (дослідники підземних конструкцій - ред.). Так, один із ентузіастів - Владислав Вознюк, який побував у сотні столичних притулків і укриттів, розповів РБК-Україна про проблеми укриттів Києва.

За його словами, вони не захищають від авіабомб, оскільки знаходяться недостатньо глибоко під землею. За словами Вознюка, підприємства, на балансі яких перебувають такі сховища, у часи незалежності їх практично не оновлювали.

"Ці об'єкти знаходяться в законсервованому стані. Але на підприємствах обов'язково є люди, які відповідають за цивільну оборону та хоч якось стежать за сховищами", - зазначив дигер.

Ще один екстремал - урбан-фотограф та дигер Денис Філіпов розповів, що радянські укриття будувались за схемою, яка не є зручною в наш час.

"У СРСР вважалося що раптового катаклізму не буде. Йшов розрахунок на те, що потрібно рятувати в момент якогось форс-мажору тільки працююче населення чи студентів, учнів. Тому що населення, яке не на роботі і не вчиться, зможе евакуюватися заздалегідь. Така сама доктрина була у 80-х, коли будували "хрущовки". Максимальну кількість бомбосховищ будували на заводах, підшефних школах. З урахуванням перепрофілювання підприємств, розформувань приблизно 50% бомбосховищ просто знищені", - сказав дигер.

Щодо "спеціальних" укриттів для влади - дигер підтвердив, очільники країни й міста має змогу врятуватись. 

"Є такий міф, що під ВР є мережа тунелів. Реально ситуація така: всі комітети пов'язані з Кабміном і Верховною Радою, АП. Коли реконструювали Грушевського, частину цих переходів можна було побачити. Там є і місце для бомбосховища з запасом на підрозділи особистої охорони. Є бомбосховище і в КМДА. Воно знаходиться під підвалом. Для старої забудови це нормально, коли бомбосховище нижче рівня підвалу. Так будували, коли думали, що бомбосховище може врятувати від ядерного удару. І тільки потім стало відомо, що від ядерного боєприпасу не врятує навіть метро", - сказав дигер.

А як бути з пабами й стриптиз-клубами?

Частину укриттів, створених за СРСР, свого часу віддали в оренду приватним власникам. Зараз там знаходяться бари, ресторани і навіть стриптиз-клуби. Проте, у КМДА запевняють, що за необхідності, власники бізнесу мають надати доступ до бомбосховищ. Оскільки об'єкти повинні виконувати оборонні функції, їх не можна повністю переобладнати. За словами Топала, це додаткове навантаження для підприємств.

"Якщо підприємець придбав цілісний майновий комплекс, куди входить сховище, тепер він має його утримувати в належному вигляді. Також бізнесмен зобов'язаний його реставрувати, сповіщати про нього місцевих жителів і поставити вказівники, де притулок знаходиться", - говорить віце-президент Асоціації професійних управляючих нерухомістю Анатолій Топал.

<iframe width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/xr_X5qjpKuI" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe>

Дзвоніть – і вам скажуть….

У разі виникнення надзвичайної ситуації, буде увімкнено сирену, також сповіщення лунатимуть на ТБ та через гучномовці. Повний перелік дій під час надзвичайної ситуації можна почитати тут. Громадяни мають дістатись до укриття, яке знаходиться найближче. Власне, віддаленість таких сховків і можна визначити за оновленою мапою. Якщо укриття розташоване у підвалі будинку або установи - потрібно набрати номер телефону, вказаний у мапі. Журналісти Kyiv Live спробували набрати номери, зазначені на оновлених картах бомбосховищ. Окрім неіснуючих вже міських – на столичному Печерську пропонують набирати на мобільний. Виявилось, що номер Київстар теж уже не обслуговується.

Також, журналісти проінспектували адреси в центрі, які зазначені як укриття - і бомбосховищ там не виявили. 

Метро як бомбосховище

Найбезпечніші як бомбосховища чотири станції метро - "Арсенальна", "Золоті ворота", "Хрещатик" та "Шулявська". За словами начальника служби рухомого складу КП “Київський метрополітен” Сергія Ткачука, всі 46 станцій метрополітену, глибокого і мілкого закладення, є бомбосховищами, і зможуть укрити людей в разі бомбардування. Не врятують тільки 6 наземних станцій – “Дніпро”, “Гідропарк”, “Лівобережна”, “Дарниця”, “Чернігівська” та “Лісова”.

“Станцій глибокого закладення у нас 20 – це ті станції, де є ескалатори. Всі інші – це станції мілкого закладення, їх 26. Всі вони знаходяться в бойовій готовності, і в будь-який час готові прийняти людей”, – розповів segodnya.ua Сергій Ткачук. За словами Ткачука, кожна станція може прийняти в середньому 2 тис. чоловік і навіть більше – адже розміщувати людей можна не тільки на платформах, але і в тунелях метро, адже там також є туалети, вентиляція і вода. Також метрополітеном можна пересуватись - по тунелях (середня протяжність між станціями – 2 км) можна вийти до наступної.

“Укриттям можуть стати не тільки тунелі та платформи, але навіть підземний перехід між “Хрещатиком” і “Майданом Незалежності” довжиною (300 метрів)”, – пояснив Ткачук.

За правилами, укриватися в метро можна буде не більше 48 годин. З собою потрібно взяти документи, медаптечку, телефон і ліхтарик.

Закриття герметизатора

У разі виникнення небезпечної ситуації - станції метро можуть бути загерметизованими від зовнішнього середовища, створять відсіки з автономним життєзабезпеченням. Кожна така ділянка може служити бомбосховище і укриттям.

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fcivildefencegroup%2Fvideos%2F1953624364893116%2F&show_text=0&width=560" width="560" height="315" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share" allowFullScreen="true"></iframe>

Тендер у 2018

У 2018 у київському метро постановили відремонтувати бомбосховища. Відповідний тендер розмістили на сайті zakupki, який є акредитованим учасником системи публічних закупівель Prozorro.

Бомбосховища планували відремонтувати на синій гілці метро від станції "Контрактова площа" до станції "Либідська".

Їх побудували у 1980-х, разом із самими станціями, а згодом припинили обслуговувати.

"Оскільки ці підземні конструкції сполучені з наявними об’єктами метрополітену, виникає небезпека впливу на стан споруд, що експлуатуються у процесі пасажирських перевезень", – сказали у "Київському метрополітені".

Також після закінчення будівництва підземка мала забезпечити пасажирів оновленими об’єктами цивільної оборони, захисту персоналу та населення у воєнний час. На капітальний ремонт виділили близько 27 мільйонів гривень. Виконати роботи підрядник мав через 9 місяців після перемоги на аукціоні. Щоправда, 2 роки потому договір розірвали за згодою сторін.

46.jpg

Тож, доля відремонтований або не відремонтованих бомбосховищ, на ремонт яких мали витратити державні кошти, наразі невідома.

Хто не соромиться показувати укриття

Днями огляд укриттів зробили у Луцьку. На території Луцької територіальної громади – 61-не сховище та 40 протирадіаційних укриттів.  Для укриття населення у Луцькій громаді загалом є 101 захисна споруда — це сховища та протирадіаційні укриття. Вони можуть вмістити від ста до шести сотень людей.

Одне з укриттів, у якому є необхідні комунікації і навіть ліжка, знаходиться на території Луцької міської клінічної лікарні. У випадку евакуації вмістить орієнтовно 600 людей, — розповіла директорка медзакладу Лариса Духневич. З її слів, до захисної споруди приносять списані речі. Бомбосховище підтримують у робочому режимі. Згідно з законодавством, утримання захисних споруд відбувається коштом балансоутримувача і власника.

<iframe width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/IY1tZ-0tIxQ" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe>

Тож, очевидно, київська влада могла також показати, як виглядають укриття й бомбосховища, аби не провокувати обурення й багато запитань у мережі. Чекаємо - можливо, незабаром будуть фото й відео.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram Новини Live. А от бекстейдж та життя каналу без прикрас можна побачити в Instagram. Прямі трансляції та цікаві гості вже чекають на вас у Facebook. P.S. Tik Tok в нас також є!

Вийти в ефір
08.05