Останні новини

Що треба знати про свято Водохреща та до чого тут "моржі"

Чи є пірнання в ополонку на Водохреще частиною української традиції та кому категорично заборонено "моржувати"

Завтра, 19 січня, православні відзначають свято Водохреща. У багатьох дата асоціюється не лише з традицією згадати хрещення біблійного Ісуса Христа та "святити воду", але й із "атмосферним" зануренням у ополонку. Місця для купання називають "йордань", роблять в формі хреста – і зазвичай їх у столиці нараховується більше 10. Однак у 2021 масові купання та гуляння скасували через COVID. Якщо хтось і пірнатиме в ополонку – то самотужки, недалеко від дому.

Тож Kyiv Live вирішив з’ясувати, чи справді "моржування" є важливим елементом релігійного свята.

Також розбирались, що таке Водохреще і чому воно входить до найбільших християнських свят.

Водохреща

Свято Водохреще – у чому суть

Християни східного обряду (православні) відзначають Водохреще щорічно 19 січня, воно входить до 12 найбільших свят. Стосується Хрещення Ісуса Хреста в річці Йордан, описаного в чотирьох Євангеліях.

За переказом, саме під час Хрещення Ісуса Бог з’явився в трьох іпостасях: Бог-Отець промовляв з небес, Бог-Син був фізично присутній і хрещався, а Бог-Дух святий явився у вигляді голуба. Тому свято ще називають Богоявлення.

"Богоявлення Господнє завершується Різдвяний цикл. У древності Богоявлення було поєднано з Різдвом, вони були як одне свято. Але з часом це свято було розділено. Тепер ми згадуємо Хрещення Господнє. Свято носить ще назву Богоявлення, щоб Господь видимим чином явився у світі. Бог-Отець засвідчив голосом, Син – плоттю, а Дух сходить у вигляді голубиному", - прокоментував предстоятель Православної церкви України Епіфаній.

102927-1_large.jpg

Суть свята – оновити свої обітниці як християн, які приймаємо, коли нас хрестять в церкві. Таїнство Хрещення є у православних, католиків, а також у протестантів – баптистів. Тож, свято Водохреще - нагода ще раз подумати, що означає бути віруючою людиною.

"Господь, Який прийшов у світ і прийняв людську плоть, прийшов заради нашого спасіння, омиває наші гріхи і світу у Йордані. Сам Господь не мав потреби у хрещенні, але Він виконував закон, який слід було виконати і дає нам приклад того, що ми – християни – маємо прислухатися до церкви і виконувати те, що нам належить, згідно закону виконувати, як православним християнам", - сказав Епіфаній.

Водохреща

У народі свято Хрещення має кілька назв: Водохреще, Водохреща, Водохрестя, Водощі, Йордан, Ордань.

У всіх храмах на Хрещення служиться Святкова літургія, яка завершується освяченням води.

Читайте також: Водохреща 2021 - де купатись, як правильно купатись у Києві

В народі свято Водохреще пов’язано із ще однією традицією – пірнати в ополонку у формі хреста (йордань). Зазвичай такі локації встановлюють у різних районах столиці – на Дніпрі й озерах. Кияни збираються біля йорданей і стрибають у крижану воду. Купання завершуються масовим гулянням. У 2021-му у КП "Плесо", яке обслуговує прибережні території, заявили, що через карантин масові пірнання скасовуються. Натомість начальник Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві Олег Рубан заявив, що купання не заборонені, якщо люди будуть дотримуватись безпечної дистанції. Де можна буде зануритись в ополонку - можна побачити тут.

З цього приводу ПЦУ зробили пост на Facebook. Церковники написали, що купання в ополонці – не є обов’язковим елементом свята Водохреща.

Водохреща

Купатись чи не купатись?

"Моржування" - це лише модна традиція, яка не має безпосереднього стосунку до свята, а тим більше – до віри, заявили в ПЦУ. До слова, у публікації наголосили, що, ймовірно, ми запозичили любов до ополонок від "північного сусіда":

"Останніми роками в час святкування Хрещення Господнього активізується мода на масові пірнання в ополонку. Мотивація у кожного різна: хтось "змиває гріхи", хтось випробовує можливості свого тіла, а хтось аргументує це дотриманням "давньої української традиції". Останнє твердження – цілком помилкове! У нашого народу такої традиції, пов’язаної зі святом Богоявлення, не було. Ані етнографи, ані історики ще до середини ХХ століття не фіксували нібито "традиційних" масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього. Деякі історики пов'язують такий звичай з нашими північними сусідами, росіянами, у яких було прийнято пірнати в холодну воду після лазні, а також із поширенням ідей загартування організму, як частини здорового способу життя".

Водохреща

"За спостереженнями масові пірнання у воду на свято Богоявлення фактично з‘явилися у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років. Отже цей звичай в Україні має новітнє, а не старовинне, походження", - написали у Facebook.

Щодо очищення від гріхів через купання в крижаній воді – також сумнівно, адже такі "ритуали" більше нагадують магічні, а ніж релігійні.

"Також нагадаємо, що абсолютно помилковим є судження, ніби купання у крижаній воді після водосвяття "змиває" усі гріхи. Яким чином їх можна "змити"? Хіба сам фізичний акт занурення у освячену воду, без покаяння у гріхах, може призвести до їхнього подолання? Жодного церковного припису для звершення такого дійства на свято Богоявлення немає. Дорога до вічного блаженного життя та спасіння лежить винятково через щире каяття у гріхах, молитву та любов до Бога і до наших ближніх. Звільнити душу від гріха може лише Господь, який бачить ваше щире покаяння та участь в Таїнствах Сповіді й Причастя", - написали церковники.

У ПЦУ пояснили – що не мають наміру відмовляти будь-кого від "моржування", проте нагадують, що жодного релігійного змісту таке купання не несе.

"Слід наголосити: Церква не забороняє пірнати у зимову воду, це право і вибір кожного. Але ми закликаємо не вважати цю дію церковною, пов’язаною зі святкуванням Хрещення Господнього. Хто робить такий вибір – має чинити це усвідомлено та відповідально, ретельно зважуючи всі "за" і "проти": стан здоров'я, причини для такого вчинку, можливі наслідки, зокрема, в умовах пандемії".

Водохреща

"Завтра, в день свята Богоявлення, Хрещення Господнього, згадаймо про суть і витоки цього свята, про спасительне значення цієї події для кожного з нас. І нехай свята вода стане для кожного на всяку правдиву користь!" - написали священики.

Читайте також: Якою буде погода в Києві на Водохрещу

Що кажуть історики

Сумнівним і навіть безглуздим назвав ритуал пірнути в ополонку, аби омитись від гріхів історик Сергій Шумило. Науковець зазначив, що "моржування" на Водохрещу є пострадянським рудиментом, який розпіарили політики й деякі медійники. 

"Про такий ритуал ми не знайдемо в серйозних наукових дослідженнях українських релігійних традицій. Це є швидше "постсовковським" спотворенням наших багатовікових національно-релігійних традицій. В результаті "моржівство" стало підмінювати сенс і зміст великого християнського свята, перетворившись на якийсь безглуздий ритуал, який більше схожий на язичництво, аніж на християнство", - прокоментував Сергій Шумило для РІСУ.

Історик порадив почитати спогади старого запорожця Микити Коржа, щоби зрозуміти, як Водохреще відзначали на Запорізькій Січі. 

Водохреща

"Не бачимо, жодного роздягання і пірнання в ополонку. А у козаків здоров’я і міці було побільше нашого )) Але навіть у них не виникало думки в мороз пірнати в ополонку без будь-якої потреби )) Тож шануймо справжні національні традиції! І не спотворюймо їх постсовєтськими новодєлами… Принаймні, якщо хтось хоче задля оздоровлення поморжувати, то це не обов'язково перетворювати на якийсь безглуздий шабаш у день великого християнського свята...

Ну а політикам краще демонструвати реальні справи, а не оголені частини свого тіла перед телекамерами... Такий піар на виборах не допоможе ))", - написав Шумило.

Водохреща

До того ж, історик поставив під сумнів "гігієнічність" пірнання в ополонку.

"У давнину у наших пращурів не було водопровідних кранів у хатах )) тому на Богоявлення святу воду після освячення набирали з ополонки, щоб пити потім хрещенську святу воду цілий рік, а тому не бруднили її купаннями. Більше того, в народних звичаях не прийнято було після Водохреща цілий тиждень навіть прати у освячених хрещенських джерелах та ополонках, щоб не забруднити святої води. Це якщо про релігійні традиції, а не моржівство. А так пірнайте на здоров'я хоч кожен день))" - написав Шумило.

Водохреща

Українці з побожністю ставилися до освяченої води

Про те, що українці не бруднили освяченої води, пірнаючи в ополонку, написав і волинський письменник Олександр Середюк.

"У книзі Олекси Воропая Звичаї нашого народу ніде немає натяку на те, що українці, майстерно приготовляючи Йордан за кілька днів до Хрещення Господнього, поливаючи вирубаний з криги хрест буряковим квасом, готувалися до того, щоб неодмінно після великого водосвяття стрибнути в ополонку з крижаною водою. Чому? Відповідь проста: українці з великою побожністю і навіть зі страхом ставилися до великої АҐІАСМИ, до води, як до святині.

Адже, з річки чи ставка, вода в яких колись була кришталево чистою, всі намагалися набрати води у приготовлені і спеціально прикрашені посудини. Тому дико б виглядало таке видовище, коли люди після водосвяття побожно набирають воду, а тут хтось поруч викупається, "змиваючи свої гріхи", - написав автор.

Водохреща

Чи пірнають у ополонку католики

Отець Богдан, який зараз служить в парафії святого Миколая, розповів, який сенс свято Хрещення має в католицизмі.

"У католиків свято Хрещення – то є Хрещення Господнє. Є освячення води в храмі. Ця вода є символом нагадування свого хрещення, бо багато з нас були хрещені в малому віці. Тож Хрещення – то час згадування – пам’ятка того, що я колись був охрещений, був у спільноті церкви і, нагода, щоби спитати у батьків, у батьків хресних – де мене хрестили, якого числа мене хрестили. Відновлюємо обітниці свого Хрещення і життя цими обітницями, включення в спільноти Церкви і прийняття життя, згідно з місією Ісуса Христа. 

Може, замість того, щоби концентруватись на тому, щоби пірнати в ополонку - більше духовного наповнення таїнства Хрещення, що я став людиною Божою. Тобто, я є вірний с відомий, що я християнин. І все, що випливає з цих обов’язків – це є віра, молитва. Євхаристія, богослужіння", - каже священик. 

Водохреща

МОЗ висловився щодо "моржування" на Водохреще

А для тих, хто все ж таки налаштований поморжувати 19-го січня, на сайті МОЗ написали "пам’ятку". Експерти наголосили, що не варто сподіватись на миттєве зцілення та ризикувати здоров’ям – пірнаючи в мороз.

"Одноразове купання в ополонці навряд чи оздоровить вас, навпаки - купання в крижаній воді без підготовки може стати причиною проблем зі здоров’ям. Водночас, холодна вода загалом має добрий вплив на організм, за умови, що загартовуватись ви будете правильно і поступово.

Обов’язкова умова перед зануренням у воду - енергійна розминка. Не варто застрибувати у воду одразу: спочатку намочіть обличчя, груди, живіт та спину і лише після цього занурюйтесь по шию. Не варто пірнати з головою, адже це може призвести до різкого охолодження організму", - написали в МОЗ.

Безпечне перебування у крижаній воді - 3-5 секунд. Для людей, які роками практикують загартування водою, не рекомендується перебувати в ополонці довше 1,5 – 2 хвилин.

Поради від МОЗ – як поводитись після купання в крижаній воді

У МОЗ радять:

  • Після купання одразу зніміть мокрий одяг, швидко розітріться рушником і одягніться у теплі речі. Одяг має бути просторим, з мінімальною кількістю ґудзиків та застібок, а взуття - зручним і бажано без шнурівок. Якщо у вас оніміли пальці рук, потримайте їх на шиї або животі декілька секунд, зігрійте подихом і продовжуйте одягатися.
  • Зверніть увагу, що “зігріватися” перед чи після купання в ополонці алкоголем - надзвичайно небезпечно! Алкоголь розширює периферійні судини, що значно збільшує тепловіддачу. Тобто попри ефемерне відчуття тепла, яке дає алкоголь, ви втрачатимете тепло значно швидше, а це - великий ризик для здоров’я.
  • Так само не куріть до чи після купання, якщо маєте таку звичку. Куріння істотно порушує кровообіг, збільшуючи охолодження. Викурювання лише однієї сигарети знижує температуру шкіри пальців ніг на 1°С.

Пірнати в ополонку можна лише в тому разі, якщо ви повністю здорові. Якщо ви відчуваєте симптоми застуди – моржувати заборонено.

Водохреща

У жодному разі не пірнайте в ополонку, якщо у вас:

  • запальні процеси носоглотки та придаткових пазух носа, середнього вуха (отити),
  • захворювання серцево-судинної системи (вроджені та набуті вади серця, ішемічна хвороба серця з нападами стенокардії, перенесений інфаркт міокарда, важкий коронаросклероз, гіпертонічна хвороба ІІ та ІІІ стадії),
  • хвороби центральної нервової системи (епілепсія, наслідки важких травм черепа, виражений склероз судин головного мозку, енцефаліт, арахноїдит),
  • захворювання периферичної нервової системи (неврити та поліневрити),
  • захворювання ендокринної системи (цукровий діабет, тиреотоксикоз),
  • хвороби органів зору (глаукома, кон'юнктивіт),
  • хвороби органів дихання (туберкульоз легень – активний та в стадії ускладнень, запалення легень, бронхіальна астма, емфізема),
  • захворювання сечостатевої системи (нефрит, цистит, аднексит, простатит),
  • захворювання шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунку, ентероколіт, холецистит, гепатит),
  • шкірно-венеричні захворювання,
  • наявність великих післяопікових рубців.

Якщо вирішили пірнати в ополонку - порадьтесь зі своїм сімейним лікарем чи терапевтом, як це зробити без шкоди для здоров’я.

Нагадаємо:

Вийти в ефір
04.03