Останні новини

Куди поїхати на вихідні недалеко від Києва: туристичний маршрут на Чернігівщину

Різнокольорове листя навколо та карантин вихідного дня спонукають нас шукати спосіб відпочити на природі. Красиві таємничі місця завжди приваблюють любителів активного відпочинку. Проте можна присвятити вихідні не тільки одному з популярних місць, а об'їхати кілька палаців та парків, які знаходяться неподалік.

Ідеальний маршрут для осені, де можна атмосферно прогулятися восени, прокладений через Сокиринці, Тростянць та Качанівку. Усі три локації знаходяться на відстані 20 хв одна від одної, що дозволяє охопити маршрут за день або за бажанням розбти на два. Маршрус запропонувало видання "veter do it".

Палац Ґалаґанів в Сокиринцях

Перший пункт нашої подорожі – палац родини Ґалаґанів – знаходиться за 30 км від Прилук в селі Сокиринці. Вхід до колишнього маєтку добре видно з дороги, він знаходиться недалеко від в'їзду в село, проїхати велику білу браму майже неможливо. Але справжня краса відкривається одразу за воротами – широка алея, в кінці якої видніється палац.

гал.jpg

Палац, що належав родині Ґалаґанів, було збудовано у 1823-1829 роках за проєктом Павла Дубровського, який кількома роками пізніше стане головним архітектором Києва. Головна будівля вміщувала 60 кімнат: окрім хазяйських спалень на другому поверсі, тут була вітальня, їдальня, танцювальний зал, а для прислуги було відведено цілий правий флігель.

галаг.jpg

Маєток будували з використанням останніх технологій того часу. До прикладу, тут було водопостачання, каналізація та система опалення, поряд із головною будівлею знаходились оранжерея і господарські будівлі, що частково збереглися.

Свого часу тут бували Тарас Шевченко, Микола Лисенко та інші видатні діячі того часу. Все завдяки Георгію Ґалаґану, що був громадським діячем, етнографом, меценатом та активним прихильником скасування кріпацтва.

Окрім проведення прийомів для почесних гостей, він перетворив маєток в справжній культурний центр, створив в селі кріпацький театр, відкрив та фінансував народні школи, а також чоловічу та жіночу гімназії в Прилуках, а колишню родову садибу в Дігтярях віддав на створення ремісничого училища. Не важко здогадатися, що за свої вчинки Георгій Ґалаґан здобув повагу та любов місцевих жителів.

галаганыв.jpg

Про маєток Ґалаґанів ходять легенди, начебто рід їх проклято через жорстокість прадіда Гната Ґалаґана. Він був соратником гетьмана Мазепи, але зрадив його, коли перейшов на бік російського царя Петра І та за його наказом розгромив Запорізьку Січ й вкрай жорстоко розправився з козаками. За переказами, вцілілі після побоїща козаки прокляли Ґалаґана аж до сьомого коліна. Випадково чи ні, але чоловічий рід Ґалаґанів обривається саме на представникові сьомого коліна Павлі, що загадково помер у віці 16 років.

галаган.jpg

Хоч будівля зазнала деяких зовнішніх та внутрішніх змін після численних реставрацій з приходом Радянської влади, тут все ще можна роздивитися чимало аутентичних елементів часів Ґалаґанів: оригінальні вхідні двері з візерунком, ковані сходи, ліпнину на фасаді. Колись біля входу стояли дві чотириметрові пальми (зараз це просто забетоновані постаменти) та три гармати з кожного боку, які пострілами зустрічали гостей.

Обійшовши палац, можна потрапити на величезну галявину, яка колись слугувала власникам садиби для розваг, прогулянок з гостями, гри в гольф та чаювання на свіжому повітрі. Ця частина будинку вражає ще більше за фасадну. Раніше тут усе було оздоблено мармуром, але при реставрації мармурові елементи замінили бетонними, за винятком двох статуй давньогрецьких богинь – Гери та Цірцеї.

гал.jpg

Стежка від палацу веде вглиб парку, що був розбитий тут для неспішних прогулянок власників палацу та їх гостей. Над ландшафтним дизайном в стилі англійського парку працювали садівники з Німеччини. Обов'язково прогуляйтеся парком, який виходить до каскаду озер. Тут можна знайти ротонду та залишки неоготичного містка, під яким колись протікала річка. Цікаво, що ротонда має таємний підземний хід прямісінько до оранжерей, його можна роздивитися у віконце в основі споруди.

За радянських часів тут розташовувалась аграрна школа, пізніше технікум. Зараз приміщення палацу займає Сокиринський аграрний ліцей, проте всередині кілька кімнат виділені під музей кобзаря Остапа Вересая. Потрапити всередину можна по буднях, коли функціонує ліцей.

Як доїхати до Сокиринців

Громадським транспортом: рейсовим автобусом з центрального автовокзалу Києва в напрямку Козельця або Чернігова

Власним авто: з Київського напрямку трасою Н07 або М03 через Прилуки, з Полтавського напрямку трасою М03 через Прилуки, з Чернігівського напрямку трасами Е95 та Е107 через Монастирище.

Дендропарк "Тростянець"

Всього за 20 хвилин від Сокиринців знаходиться чудове місце для осінніх прогулянок – дендрологічний парк "Тростянець".

На в'їзді до парку є невеличкий паркувальний майданчик для автомобілів та туалет – оце й уся інфраструктура, тому воду і їжу треба брати з собою.

трост.jpg

Ідея створення парку у 1830-х роках належить Івану Скоропадському – меценату та громадському діячу. На висадку та облаштування дендропарку пішло не менше 30 років й за життя Скоропадського парк міг конкурувати за красою та зібраними унікальними екземплярами рослин із Європейськими парками. Окрім місцевих видів, активно висаджувалися й рослини з різних регіонів та країн, зокрема з Риги, Петербурга та Парижа.

дендр.jpg

Прогулюючись парком, важко не помітити дерева, зовсім нехарактерні для цієї місцевості та й України загалом. Вони майстерно висаджені в певні ансамблі, що створюють дуже приємну атмосферу, не схожу ані на ліс, ані на міський парк.

дендро.jpg

Іван Скоропадський був справжнім фанатом своєї справи, якій присвятив все життя. Тростянецький дендропарк вражає своєю красою навіть через 200 років. На вході до парку можна помітити пам'ятник Скоропадському, а у віддаленій частині збереглася його могила, що є великою рідкістю, зважаючи на історичні події після 1917 року. На могильному камені висічено дещо зворушливий напис: "Любезный прохожий! Сад, в котором ты гуляешь, насажден мною: он служил мне утешением в моей жизни; если ты заметишь беспорядок, ведущий к уничтожению его, то скажи об этом хозяину сада, ты сделаешь доброе дело".

Рекомендуємо не обмежуватися прогулянкою центральною частиною парку та зануритись углиб. На огляд варто закладати щонайменше 1,5-2 години.

Як доїхати до Тростянецького дендропарку

Громадським транспортом: рейсовим автобусом з Дарницького автовокзалу Києва або Чернігова, Ічні чи Ніжина.

Власним авто: з Київського напрямку трасою Н07 або М03 через Прилуки, з Полтавського напрямку трасою М03 через Прилуки, з Чернігівського напрямку трасами Е95 та Е107 через Монастирище.

Качанівка

Ще 20 хвилин і ми опиняємося біля мети нашого маршруту – палацового комплексу в Качанівці. Маєток разом із розбитим навколо парком більший за Сокиринці та Тростянець разом узяті. Тож плануйте витратити не менше 2-3 годин на огляд палацу та парку навколо.

качаныв.jpg

Качанівський палац ледь не єдиний в Україні, що зберігся до наших часів практично в повному комплексі. Це була одна з перших палацових садиб на Лівобережній Україні в ХVІІІ ст., заснована графом Петром Рум'янцевим-Задунайським. Будівництво маєтку почалося в 1770-х роках, з кожним наступним власником він зазнавав перебудови та реконструкції, загалом налічується щонайменше 5 будівельних циклів.

кач.jpg

Найбільшу славу цьому місцю принесли поміщики Тарновські, що володіли маєтком понад 70 років. За цей час Качанівка перетворилася у своєрідний мистецький осередок, сюди приїздили Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Микола Гоголь. Саме тут Ілля Рєпін допрацьовував свою відому картину "Запорожці пишуть листа турецькому султану", змальовуючи козацьку зброю з приватної колекції Тарновського. В Качанівці Михайло Глінка працював над оперою "Руслан та Людмила" та навіть присвятив Тарновському кантату "Гімн господарю".

качан.jpg

Сучасного вигляду палац набув вже за останнього власника – цукрового бізнесмена Павла Харитоненка, який значною мірою добудував палац, провів до маєтку електрику й телефон. До речі, один з цукрових заводів, що належали Харитоненку, знаходився в сусідньому селі Парафіївці. На жаль, нещодавно почали зносити старовинні будівлі заводу, але деякі ще можна побачити дорогою до Качанівки.

ка.jpg

Всередині відкрито кілька залів із експозиціями старовинних речей тих часів. На деяких картинах можна розгледіти оригінальні інтер'єри палацу – зараз вони виглядають скромніше, адже за радянських часів тут була дитяча комуна, в період війни – шпиталь, а потім приміщення використовувалися для оздоровчого комплексу. Тож "буржуазні" прикраси, як-то ліпнина чи розписи, просто зникли з інтер'єру.

качаны.jpg

Обов'язково прогуляйтеся парком та спустіться до озера – звідти відкривається шикарний вид на палац.

Як доїхати до Качанівки

Громадським транспортом: рейсовим автобусом з Дарницького автовокзалу Києва до Качанівки або Парафіївки (5 км від Качанівки); з Чернігова та Прилук до Парафіївки; з Ніжина до Іванця через Качанівку.

Власним авто: з Київського напрямку трасою Н07 або М03 через Прилуки, з Полтавського напрямку трасою М03 через Прилуки, з Чернігівського напрямку трасами Е95 та Е107 через Монастирище.

Що ще подивитися

На відстані 80 км від Качанівки знаходиться Батурин – колишня козацька столиця Лівобережної України. Рекомендуємо оглянути цитадель Батуринської фортеці, палац Розумовського, музей археології Батурина.

бат.jpg

Поряд із Прилуками можна подивитися руїни вежі графів де Бальменів, яку збираються реконструювати.

баль.jpeg

В 15 хв від траси М03 неподалік Пирятину можна оглянути садибу Закревських, на території якої є родова усипальниця у формі піраміди.

закр.jpg

Рекомендації по маршруту

Восени радимо виїжджати на маршрут якомога раніше, адже сонце заходить вже о 18-19 годині й більшість локацій у вихідні відкриті до 18:00. Найкращим варіантом буде розділити мандрівку на два дні, щоб без поспіху насолодитися прогулянками в парках.

Зупинитися можна в Качанівці – в одному з флігелів облаштовано готель. Бронювати номери краще заздалегідь. 

Стан доріг

Якщо ви подорожуєте з київського або харківського напрямків, кращим вибором буде їхати трасою М03 до Пирятина – тут дорога ідеальна. Найгірший відрізок на маршруті – це Пирятин-Прилуки-Сокиринці: багато неприємних накатів, тож пильнуйте дорогу. Від Качанівки до Прилук досить пристойна дорога.



Теги:
Вийти в ефір
26.11