Останні новини

Любила шопінг у Європі й морозиво з ожини: чому Леся Українка прогресивна і через 150 років

Цікаві факти з життя Лесі Українки, які ви могли й не знати

25 лютого 150 років тому народилась українська письменниця Леся Українка. Зі шкільної програми багато хто пам‘ятає, що "наша Леся" була надзвичайно прогресивною, знала "безліч" мов, а ще все життя боролась із важкою хворобою. Однак, якщо зануритись у біографію письменниці, можна знайти настільки прогресивні факти, які здивують навіть наймолодше покоління.

Тож до 150-річного ювілею авторки "Камінного господаря" і "Лісової пісні" Kyiv Live зібрав найпрогресивніші факти з життя письменниці.

Леся Українка перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки.

03b0d1c9-9c7d-417a-8a5c-1a194042603c_w650_r0_s.webp

Донька статського радника, який пішов "в декрет замість дружини"

Коли в родині правника, дійсного статського радника, маршалка Ковельського повіту Петра Косача і його дружини – письменниці Олени Пчілки (справжнє ім‘я Ольга Драгоманова) народилась донька Лариса –то перші пів року з нею був батько. Олена Пчілка одразу після пологів занедужала на анемію й поїхала з Новоград-Волинського на лікування до Європи. Петро Косач залишився "на хазяйстві" з двома малими дітьми. З родинних спогадів відомо, що батько годував малу Лесю розведеним коров‘ячим молоком. Між іншим, частина дослідників називали таке "дитяче харчування" ймовірною причиною хвороби Лариси. Проте медики спростували припущення. Тож Петро Косач ще наприкінці XIX століття "пішов у декрет" - а родина майбутньої письменниці не бачила в цьому нічого незвичного або "неприпустимого". 

d693a144-7058-4282-9607-33dc6d3070af_w1023_r0_s.webp

Родина Косачів із Сергієм Мержинським і Михайлом Драгомановим 

Леся Українка успішно навчалась віддалено

Лариса Косач самостійно вивчила 11 мов, в тому числі класичні - латину й грецьку.

Науки опановувала вдома (як і всі діти Косачів) – авторкою навчальної програми була сама Олена Пчілка. Перекладачка та видавчиня – вона перекладала для дітей найвідоміші дитячі твори світової літератури українською.

"Олена Пчілка була ворогом муштрування дітей, надуживання дорослих примусом, наказом у стосунках з дітьми… Коли вчила когось зі своїх дітей чогось (рідної чи чужої мови), то ставила великі вимоги, а водночас за різні дитячі пустощі і провини не карала", - так писала про домашнє навчання у спогадах наймолодша сестра Лесі Українки, Ізидора.

Між іншим, курс Олени пчілки був настільки сильним, що брати та сестри Лариси успішно продовжили навчання в гімназіях. Леся ж через хворобу, яка дала про себе знати, коли дівчинці було 10 років, і надалі навчалася вдома. У неї були приватні вчителі з грецької та латини, мати допомогла їй опанувати французьку та німецьку, дівчинка брала уроки гри на фортепіано в Ольги О’Коннор, дружини Миколи Лисенка. Окрім знання іноземних мов - Леся майстерно грала на фортепіано, брала уроки живопису у школі Мурашка.

2bee86a6-a1c5-42ae-af05-5445b3b315f9_w650_r0_s.webp

Леся Українка з братом Михайлом

Цікавитись Сходом - не зовсім медитації та феншуй

Лесю Українку, видно, можна прирівняти до сучасних "модних дівчат", які цікавляться східними практиками і культурою Індії й Китаю.

Письменниця ґрунтовно досліджувала культуру Давнього Сходу. У 19 років Леся створила підручник з історії східних народів для своїх молодших сестер. Для створення книги Леся переклала частини з Рігведи, Бгагават-Гіти та багатьох інших творів. Книжка написана короткими простими реченнями - між іншим, за підручником Українки можна вивчати східну культуру і зараз.

07f659c7-a801-44b2-9cb0-61383573ad7c_w650_r0_s.webp

Вийшла заміж після років громадянського шлюбу

Письменниця не лише жила популярним зараз "фактичним шлюбом", але й повінчалася виключно задля "іміджу". У 1901 році вона зблизилася із правознавцем, етнографом Климентом Квіткою, який був на 9 років молодшим від поетеси. 

"Я не знаю, якою буде форма чи формула наших відносин, але одно певне, що будемо старатись якнайменше бути нарізно один від одного і якнайбільше помагати одне одному", - так написала Леся Українка в листі.

Такий фактичний шлюб Лесі й Климентія тривав близько 5 років, аж поки Леся та Климент обвінчалися у 1907 - подейкували, що на такий крок Леся Українка, яка не була "фанаткою шлюбу", пішла заради іміджу чоловіка. Оскільки мати Лесі - Олена Пчілка завжди була проти цього союзу, то відгуляли весілля непишно, а батьків сповістили листом. Між іншим, чоловіка свого Леся цінувала, поважала, але не кохала. По-справжньому закоханою письменниця була у соціял-демократа, прибічника марксизму Сергія Мержинського. Лариса познайомилась із ним в Криму на лікуванні і цінувала спілкування до самої смерті Мержинського. Останні кілька тижнів Леся була біля його ліжка і за ніч написала поему "Одержима". Багато хто стверджував, що Мержинський перед смертю просив Лесю піклуватись про свою кохану.

6c2d3a25-6e99-48b6-b1cf-02379a7f1b99_w650_r0_s.webp

Розвінчувала міф про "братні народи"

Леся Українка активно боролась проти імперського колонізму. Вона вважала, що українці й росіяни – ніякі не "братні народи", а просто сусіди, доля яких - жити окремо.

До слова, коли почали з‘являтись російськомовні переклади творів Володимира Винниченка – Леся Українка висловлювалась категорично проти.

"Двоязичність його літературної діяльності [...] здається мені тепер (в момент гострого ставлення нашої справи) принципіально шкодливою", - писала Леся Українка.

Леся Українка часто називала життя в Російській імперії "тюремним". Писала про це, коли поверталась із подорожей Європою або з лікування за кордоном. Через цензуру та постійний нагляд письменниця навіть думала зректися російського громадянства й отримати австрійське. Проте, згодом писала. що Відень не рідніший їй за Петербург, тому плани зі зміною підданства лишились планами. 

Твори Лесі проходили жорстку цензуру

12-томник творів Лесі Українки піддали нещадній цензурі. 

"Послідовна речниця української ідеї, цілковито незалежна від російських впливів поетка, іронічна й скептична в оцінці імперських авторитетів і цінностей мислителька. Свого часу було зроблено все можливе, щоб такої Лесі Українки ми не побачили. Її цензурували надзвичайно пильно, адже в радянському іконостасі вона мала постати бездоганною предтечею соціалістичного реалізму et cetera", – писала літературознавиця Віра Агеєва.

Стала авторкою нових слів

Такі звичні для нас сьогодні слова як "напровесні" та "промінь" - поповнили мову саме завдяки Лесі Українці. А Олена Пчілка, мати Лесі, створила такі слова, як "мистецтво", "переможець", "палкий" та інші.

eab26c4d-037c-485e-87aa-52bb2e719c23_w650_r0_s.webp

Читайте також: Оголошені переможці Всеукраїнського рейтингу "Книжка року 2020"

Збирала фольклор

Леся Українка і її чоловік - Климент Квітка стали першими українськими фольклористами, які записували пісні на фонограф.

На одному із тих записів зберігся голос самої Лесі Українки.​

<iframe src="https://www.radiosvoboda.org/embed/player/0/31120687.html?type=video" frameborder="0" scrolling="no" width="640" height="360" allowfullscreen></iframe>
<iframe width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/MsvazaVUvr8" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe>

Започаткувала в Україні популярне фентезі

Свою драму-феєрію "Лісову пісню" Леся Українка написала у Кутаїсі (Грузія). Твір вона створила менше ніж за два тижні – стверджувала, що надихнулась спогадами про дім.

"Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. Я писала її 10-12 днів і не писати ніяк не могла... Але після неї я була хвора і досить довго "приходила до пам'яті". Все боліло, наче мішки носила... Я здавна тую Мавку "в умі держала"... У Колодяжному (село на Волині, де у юнацькі роки проводила час Лариса Косач – ред.) в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділась Мавка", – писала Леся Українка в листі до сестри Ольги від 27 листопада 1911 року.

Жанр, у якому була написана "Лісова пісня", тепер називають – фентезі.

Леся Українка любила модні речі і шопінгувала в Європі

Лікуючись та подорожуючи, Леся Українка побувала у багатьох європейських столицях. Наприклад у Відні разом із мамою вона любила за обідом випити пива, а ввечері відвідати опери Вагнера та Верді.

57372eae-140b-4471-810c-40b35da76e91_w1597_r0_s.webp

Між іншим, Леся була не проти пройтись по модних бутиках. Попри усталений стереотип, що любила "стриманий" стиль одягу – в гардеробі Лесі були модні речі. Письменниця носила металевий апарат на хворій нозі, тому багато гуляти столицями не могла. Але, перебуваючи у Берліні, буквально перетворила на бібліотеку – скуповувала всі модні новинки.

Скуповувала стільки книг, що не могла забрати їх із собою. Дослідники цитують лист письменниці, де вона розмірковувала про долю придбаних книжок

Любила ласувати морозивом із ожиною

Біографи Лесі Українки стверджують, що Лариса поціновувала вишуканий смак морозива – любила його з ожиною. Останні роки життя Леся мало їла, схудла на 10 кілограмів, але продовжувала куштувати улюблений десерт.

d-privatbank-pt4_5e452ae60513c.jpg

Очі Лесі Українки змінювали колір

Останні роки очі Лесі Українки з сірих стали виразно-блакитними. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова. Цікаво, що всі знайомі поетеси звертали на це увагу і дивувались зміні.

Леся Українка.jpg

Портрет Лесі Українки. Художниця Ольга Полянська

Труну з письменницею несли на плечах жінки

Леся Українка говорила, що не боялася смерті. Навіть при смерті вона диктувала матері сюжет нової драми.

Відійшла Леся у засвіти 1 серпня 1913 року у гірському грузинському селищі Сурамі. Їй було 42 роки.

З Лесею були матір та наймолодша сестра Ізидора. Коли прах письменниці перевезли до Києва, то будь-яке прощання з Лесею і урочисті промови заборонила влада. За всім стежили кінні поліціянти, які забороняли людям проходити на Байкове кладовище. Але під натиском людей, мусили пропустити. Було дещо незвичне у похороні Лесі – на кладовищі її труну несли жінки – колеги й соратниці так віддали останню шану.

У Лесі Українки є свій астероїд

Існує астероїд, названий на честь української поетеси. Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 року.

17ddb43a-9da9-4538-bd44-73934bbd7ab4_w650_r0_s.webp

Хвороба Лесі

У 9-річному віці Леся Українка захворіла на туберкульоз кісток і боролась із ним до кінця життя. Письменниця називала свою боротьбу із недугою – "тридцятилітньою війною".

Леся Українка перенесла кілька операцій, їй частково видалили кістки з лівої руки. Із часом до туберкульозу додалися серйозні проблеми із легенями і нирками.

Все життя письменниця проходила спеціальне лікування та жила в місцях, де розвиток хвороби уповільнювався.

Такими місцями стали Єгипет, Італія, Крим і Грузія.

Нагадаємо:

·        Книжку відомого українського письменника Сергія Жадана "Новий правопис" номінували на американську літературну премію Pen America Literary Awards. Вона потрапила у категорію "Перекладна поезія".

·        У мережі вийшов офіційний трейлер української стрічки Катерини Горностай "Стоп-Земля". Її світова прем'єра відбудеться в рамках конкурсної програми Generation 14plus Берлінале-2021, який проходитиме онлайн 1-5 березня.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram Kyiv Live. А от бекстейдж та життя каналу без прикрас можна побачити в Instagram. Прямі трансляції та цікаві гості вже чекають на вас у Facebook. P.S. Tik Tok в нас також є! 

Вийти в ефір
20.04