Останні новини

Мовчання Путіна: чому господар Кремля не згадав Україну у щорічному посланні?

Президент РФ зберігає інтригу.

У середу, 21-го квітня, Володимир Путін звернувся зі щорічним посланням до Федеральних зборів. На відміну від попередніх разів, основну частину свого виступу він присвятив внутрішнім проблемам країни. Міжнародній політиці Путін приділив не більше 15-ти хвилин, а Україну згадав лише один раз. Та й то, у контексті не актуальної повістки дня, а коли говорив про "замахи" на Лукашенка і Януковича.

Kyiv Live спробував розібратись, чому Україна раптом "перестала цікавити" Путіна.

"Слабке послання слабкого президента"

У 2018 році під час звернення до Державної Думи і Ради Федерації, Володимир Путін був "в ударі". Він з ентузіазмом демонстрував зразки нового російського озброєння, вихвалявся ракетними комплексами "Сармат" і безпілотними підводними човнами. В якості кульмінації путінського виступу учасникам зборів тоді показали анімацію, як крилата ракета з ядерним зарядом облітає континент і вражає ціль у західній півкулі.

Нічого подібного у цьогорічному посланні Путіна ми не побачили. Хоча, здавалось би, ситуація на геополітичній арені вимагає гучних заяв і дій. Натомість, президент РФ півтори години монотонно, час від часу заглядаючи в нотатки, розповідав про внутрішньо-російські проблеми і шляхи їх подолання. Путін говорив про врожаї і складнощі газифікації населених пунктів, про прогалини в шкільній освіті і про недостатньо якісну медицину, про коронавірус і боротьбу з ним. Загалом, про всі ті проблеми, які залишаються актуальними для Росії не один рік і, які він обіцяє вирішити, відколи став президентом.

Читайте також: "Членство України - посилення для НАТО": чи зможе Зеленський привести країну до Альянсу

"Від послання Путіна Федеральним зборам чекали якщо не прориву, то якогось осмисленого висловлювання. Але саме послання в результаті нагадало виступ керівника невеликого району, причому з провалами в пам'яті. Масштаб проблем, які хвилюють президента найбільшої країни, просто смішний", – прокоментував звернення російського президента його давній опонент Михайло Ходорковський.

1.jpg

Михайло Ходорковський. Фото: Інтерфакс

Говорячи про виступ Путіна, варто не забувати, що восени в РФ пройдуть вибори до Держдуми. Вочевидь у Кремлі вирішили, що агресивна риторика не принесе додаткових електоральних балів, тому у посланні було так багато інформації про збільшення соціальних виплат, допомогу знедоленим і будівництво житла, вважає колишній депутат ВРУ, політичний аналітик Вадим Денисенко.  

"Послання виявилося примирливим посланням старіючого диктатора, який хоче почути кожного і дати всім по три копійки. Насправді, судячи з усього, було два варіанти. Один - войовничий, а інший - примирливий. І тут соціологи поки що перемогли військових", - написав він у соцмережі.

Втім, як кажуть, не Росією єдиною живе Кремль. Тому у посланні Путіна таки знайшлося місце для міжнародної політики. Поговорити, справді, було про що. Щоправда, ні про санкції США, ні про вислання дипломатів з Польщі, ні про звинувачення Чехії у підриві військових складів, ні про накопичення армії на українському кордоні президент РФ не згадав. Натомість, він похвалив Росію за нібито миротворчі місії у Сирії, Лівії і Нагірному Карабаху та порадив жодній країні не переходити "червоні лінії", які Москва сама ж буде визначати. 

2.jpg

Переміщення російської військової техніки. Фото: УП

Україну Путін згадав лише один раз, коли мова зайшла про так звані плани американських спецслужб вбити президента Білорусі Олександра Лукашенка. При цьому він нічого не сказав про куди актуальніші проблеми - ескалацію конфлікту на Донбасі і нагнітання ситуації на кордоні.

"Можна як завгодно ставитися до Мадуро в Венесуелі чи до президента України Януковича, якого теж мало не вбили і відсторонили від влади за допомогою збройного перевороту. Можна мати будь-яку точку зору з приводу політики президента Білорусії Лукашенка Олександра Григоровича. Але практика організації держпереворотів, планів політичних вбивств, в тому числі і вищих посадових осіб, - ну це вже занадто. А що було б, якби спроба держперевороту в Білорусі була реально зроблена? Адже до цього ж все і велося. Скільки б людей постраждало? Як складалася б взагалі доля Білорусії? Про це ніхто не думає. Так, як ніхто не думав про долю України, коли державний переворот здійснювався в цій країні", - заявив Путін, вочевидь, воліючи в контексті України говорити про минуле, а не сьогодення.

Читайте також: Кремль відмовився від переговорів у "нормандському форматі" по Донбасу

Про "Л/ДНР" господар Кремля також не згадав, хоча незаконне керівництво "республік" всерйоз очікувало почути, що Росія визнає їхню незалежність або ж готова приєднати до себе. Політолог Володимир Фесенко вважає це добрим знаком.

"Путін не тільки не згадав про сучасні українські справи, а лише про минуле Януковича, - він зовсім не згадав про окупований Донбас. Це добра новина для нас і велике розчарування для сепаратистів, бо вони чекали підтримки і войовничої риторики", - сказав експерт у розмові з Kyiv Live.

Ризики зберігаються

Однак, розслаблятися зарано. Те, що президент РФ не говорив про Україну, не означає, що вона перестала його цікавити, переконані політичні експерти, з якими поговорив Kyiv Live.

На думку Володимира Фесенка, Путін не міг собі дозволити ні войовничу, ні миротворчу риторику щодо нашої країни, а тому обрав тактику мовчання.

"Те, що про нас не згадали, непогано. Добре, що не прозвучали слова про використання збройних сил РФ за кордоном. Будь-яка конкретика щодо нас означала б конкретні дії. Якби була миротворча риторика, тоді потрібна була б деескалація, до якої Путін наразі не готовий. Якби була войовнича риторика, то це означало б, що завтра - війна. А якби війни не було, то його слова сприйняли б, як прояв слабкості. Зараз він поставив на паузу українське питання. У той же час, торги з Заходом, в першу чергу зі США, продовжаться", - сказав політолог.

3.png

Путін виступає зі щорічним посланням. Фото: Газета.Ру

У свою чергу, політолог Руслан Бортник вважає, що Кремль вирішив не згадувати Україну, щоби у такий спосіб нагадати, що не сприймає її, як суб'єкта міжнародної політики.

"Чому Путін майже не говорив про Україну і чому не обговорювалися варіанти взаємодії між так званими Л/ДНР і РФ? Я думаю, є кілька причин. Перша - ні одна зі сторін не хоче, щоб її звинуватили у майбутній ескалації на Донбасі. Тому, якби Путін багато говорив про Україну, давав жорсткі оцінки і виступав з погрозами, то потім, коли сталася б ескалація, всі сказали, що це все план Путіна, про який він говорив у посланні. Друга причина в тому, що російське керівництво вже тривалий час доносить до Заходу посил, що не розглядає Україну, як суб'єкта політики. У Кремлі вважають, що Україна - об'єкт політики, який знаходиться в руках західних партнерів, тому про неї потрібно говорити не з Зеленським, а з Байденом, у гіршому випадку - з Меркель і Макроном", - розповів політексперт.

Що стосується слів хазяїна Кремля про "червоні лінії", то це спроби торгуватися з західними країнами з позиції сили, переконаний Фесенко.

"Путін хоче торгуватися з позиції сили. Але коли згадуються "червоні лінії", всі мають розуміти, що конкретно мається на увазі. Неприпустимо, коли хтось сам буде визначати, де та "червона лінія". Це логіка хулігана, а не дипломата", - зазначив політолог.

Читайте також: Зеленський з'їздив до Макрона: чи зустрінуться тепер лідери "нормандської четвірки"?

Схожу думку висловив Руслан Бортник. "Слова про "червоні лінії" в чомусь нагадують знамениту Фултонську промову (промова прем'єр-міністра Великобританії Вінстона Черчілля про "залізну завісу" і початок "холодної війни" між Заходом і СРСР, - ред.). Це певний рубіж. До міжнародного права вже ніхто не апелює, всі апелюють тільки до національних інтересів і наявності сили для реалізації своїх національних інтересів. Фактично, Путін говорить, що вони самі визначать, коли застосовувати силу", - сказав політолог.

Росія обіцяє 23-го квітня розпочати відведення військ від українських кордонів і в окупованому Криму. Чи означає це початок деескалації між Москвою та Києвом і Заходом - покажуть подальші події, яких найближчим часом буде чимало. Це і позачергове засідання Ради Федерації, і зустріч Путіна з Лукашенком, і можливі переговори з Байденом. 

Більше оперативних новин шукайте в Telegram Новини Live. А от бекстейдж та життя каналу без прикрас можна побачити в Instagram. Прямі трансляції та цікаві гості вже чекають на вас у Facebook. P.S. Tik Tok в нас також є!

Вийти в ефір
08.05