Останні новини

Обіцяти не означає Pfizer: як Україні виходити з кризи зі щепленням

Як влада планує виправляти помилки з вакцинуванням та чи дієвими є ці кроки

Днями президент України Зеленський схвалив створення так званого Національного плану вакцинопрофілактики COVID-19, який має забезпечити можливість щепити більшість дорослого населення до кінця 2021 року. Кабмін у семиденний строк розробить та затвердить план, врахувавши світовий досвід.

Натомість вакцинування в Україні нині просувається досить повільними темпами – люди неохоче йдуть на щеплення, відмовляються вакцинуватись навіть лікарі. Щоправда, деякі українці вишукують можливості стати на чергу, щоби щепитись "залишками" вакцини.

Kyiv Live розповість, що передбачає Національний план вакцинації від коронавірусу, чи готове до його виконання МОЗ, а також надасть коментар фахівця, чому ситуація зі щепленнями в Україні зайшла в глухий кут.

Указ, перемовини та нові зони відповідальності

Днями президент Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 квітня 2021 року "Щодо Національного плану вакцинопрофілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до кінця 2021 року".

Розробку та затвердження плану протягом тижня мусить забезпечити Кабмін.

Мають встановити мінімально необхідну щомісячну кількість щеплень й визначити джерела та строки постачання вакцин в Україну.

Для цього уряд має активізувати переговори з виробниками вакцин проти COVID-19 і залучити міжнародну технічну допомогу для вакцинації в Україні.

В свою чергу, МОЗ повинне вжити невідкладних дієвих заходів щодо найшвидшого постачання в Україну необхідної кількості вакцин. Зокрема, відомство Степанова має забезпечити проведення ефективної інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо щеплень від COVID-19.

До виконання плану залучать і Міністерство закордонних справ. Воно допомагатиме у співпраці з іноземними державами та міжнародними організаціями, щоб налагодити процес постачання в Україну вакцин проти коронавірусу.

Кінцева мета такого плану - охоплення щепленнями більшості дорослого населення України не пізніше грудня 2021 року для формування колективного імунітету проти COVID-19.

pexels-photo-3985170.jpeg

Степанов готовий до виконання нового плану – а чим вакцинуватимуть?

За словами Степанова, Нацплан вакцинації не суперечить так званій Дорожній карті щеплень, яку розробило МОЗ, і яка передбачає 5 етапів вакцинації населення від коронавирусу.

"Це навпаки поставить питання вакцинації на більш високий рівень, з приєднанням інших міністерств, наприклад МЗС, як міністерства, яке буде зараз максимально допомагати в отриманні та доставці вакцин в Україну, так і ОДА, органів місцевого самоврядування", - пояснив Степанов у програмі "Свобода слова" на каналі ICTV.

<iframe width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/PB9Eh6IkSDM" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe>

На запитання журналіста щодо готовності України вакцинувати доросле населення протягом 9 місяців – міністр запевнив, що потужностей вистачить, навіть за умови "не сильного навантаження".

"На сьогоднішній день, навіть якщо ми задіємо не всі потужності, а третину кабінетів щеплень, які є на сьогодні в Україні, то зможемо робити близько 6 млн. щеплень на місяць", - запевнив Степанов.

Щоб забезпечити щеплення навіть 60-70 відсотків населення України (24 млн. громадян) – держава має отримати близько 48 млн. доз вакцин. За словами міністра, до середини квітня Україна чекає на поставку великої партії препаратів для щеплень, також посадовець нагадав про препарати за міжнародною програмою COVAX.

"На сьогодні країною законтрактовано 22 млн. доз вакцини. 14 млн. за прямим контактами і 8 – за COVAX. Гадаю, найближчими днями оголосимо про контрактування ще 10 млн. доз вакцини. Говоримо про ті вакцини, які згідно контрактів, сплачених коштів, повинні поступити в Україну", - сказав Степанов.

Очільник МОЗ зауважив, що відтермінування поставок не залежать від української сторони.

"Бачимо зриви контрактів, навіть в рамках такої ініціативи як COVAX. Отримали від них повідомлення, що до середини квітня має бути поставлено перші 367 тис. доз АстраЗенеки і 117 тисяч Пфайзер", - сказав Степанов.

Також 6 квітня стало відомо, що Україна уклала договір з американською фармацевтичною корпорацією Pfizer на постачання 10 мільйонів доз вакцини проти COVID-19. Міністр Степанов заявив, що перші поставки очікують за кілька місяців, а вся партія надійде до кінця 2021 року. 

"Ми очікуємо, що перші партії за цим контрактом почнуть надходити вже найближчими місяцями. А всі 10 млн доз будуть поставлені протягом 2021 року", – повідомив він.

На сьогодні ж Україна отримала 500 тисяч доз індійського препарату Covishield від AstraZeneca та 215 тисяч доз китайського препарату Corona Vac.

А коли чекати на Pfizer?

Після заяви президента, що незабаром Україна отримає вакцину Pfizer, ані про точні строки поставок американської вакцини, ані вартості, за якою держава її закупить - інформації поки нема. 

Так, очільник підприємства "Медичні закупівлі України" Арсен Жумаділов наголосив, що "рамкова угода", про яку йдеться у повідомленні МОЗ ( у пості її назвали "рамковий договір"), це не договір купівлі - продажу, який гарантує виконання зобов"язань обома сторонами.

"Рамковий договір? Серйозно? Є поняття рамкової угоди. З законодавства про публічні закупівлі. Ще жодна вакцина не була і довго не буде закуплена в його межах. Колись прийдуть інші часи, інші обставини на ринках. Не зараз.

То що це за "рамковий договір". У кодексах таке поняття відсутнє, щоб знати напевно, що мається на увазі.

Про що мова? Ймовірно, про документ типу Memorandum of understanding чи Term Sheet. У такому випадку це попередні домовленості, у межах яких не виникають зобов"язання. MoU/Term Sheet - це не договір купівлі-продажу/закупівлі. Сторони домовились домовлятись далі, так би мовити", - написав Жумаділов.

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Farsen.zhumadilov%2Fposts%2F10158390167624580&width=500&show_text=true&height=296&appId" width="500" height="296" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share"></iframe>

Також він підрахував орієнтовну вартість такої поставки і зазначив, що сума мала бути закладена в бюджет.

"Побіжний і оптимістичний розрахунок вартості 10 млн. доз вакцини від Pfizer (18 дол. за од.) - більше 5 млрд. грн. загальної вартості контракту. Таких фінансових призначень донедавна державний бюджет на закупівлю вакцини не містив. Залізне правило: не маєш призначень - не можеш брати договірні зобов"язання.

Остаточне підтвердження того, що маємо справу із укладанням попереднього документу, що не має зобов"язувального характеру - нечіткі формулювання графіку поставок.

Перші партії (які саме?) прибудуть найближчими місяцями (коли саме?) "Угадай мелодію" замість ясності", - написав Жумаділов. 


Скільки щепили людей в Україні

Як інформує МОЗ, за добу 5 квітня 12 856 людей щеплено проти COVID-19. Від початку вакцинальної кампанії, з них отримали 1 дозу – 304 678 осіб, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) – 2 особи. До листа очікування вакцинації від COVID-19 записались 413 561 людина.

karta-vakcynacziyi-stanom-na-6-kvitnya_ru_normal.jpg

Чому така ситуація з вакцинуванням?

Про те, чому вакцинація в Україні зайшла в глухий кут і як з нього виходити Kyiv Live поговорив із лікарем-епідеміологом, керівником Національної медичної палати України Сергієм Кравченком.

На думку фахівця, проблема з вакцинацією виникла через невчасну і неефективну роботу органів влади.

"Є дві основні проблеми – непрозорість процедури закупівлі вакцин і їх розподілу. Окрім того, провалена вакцинна компанія і кампанія з промоції вакцинопрофілактики від COVID-19, одне з іншого витікає. МОЗ увесь 2020 рік – ігнорували питання щеплень - цим питанням почали займатись наприкінці 2020, у той час, як всі країни світу цим питанням почали опікуватись ще в лютому 2020", - розповів експерт.

Обіцяти не означає Пфайзер

З одного боку, в Україні бракує вакцини, з іншого – українці самі відмовляються щепитись тими препаратами, які вже поставили в державу. На думку фахівця – такий наслідок має недовіра до влади, яка багато й непослідовно давала обіцянки..

"МОЗ і органи держвлади України нам постійно робили заяви - хотіли спочатку вакцину отримати через всесвітню ініціативу COVAX вакцини компанії "Пфайзер", після цього обіцяли, що з’явиться на теренах України американська вакцина "Модерна". Згодом заявили брендову вакцину АстраЗенека, а натомість з’явилась індійська вакцина КовіШілд. Коли у органів державної влади не співпадають слова зі справами – населення це сприймає з недовірою.

Також питання викликала сама процедура проведення перемовин із закупівлі вакцини, процедура її реєстрації. Так, МОЗ видало наказ, яким засекретило інформацію щодо закупівлі індійської вакцини КовіШілд – тобто, засекретили питання її балансової вартості. Це так само не додає довіри до вакцинопрофілактики й вакцини. Всі розуміють, що в Україні дешеві вакцини закупили за завищеними цінами. Суспільство реагує – якщо купують дорого дешеву вакцину, чому за ці гроші не купують європейську або американську вакцину?", - розповів Кравченко.

Нам віддали "погану" вакцину?

На думку фахівця, скептичне ставлення до індійської й китайської вакцини, які вже є в Україні, зумовлене не стільки вірою в ефективність препаратів "Пфайзер", який незабаром чекає Україна, та "Модерна", воно склалось через невідповідність сподівань із реальністю.

"Насправді всі 13 вакцин, які зараз у світі використовуються, всі довели свою безпечність, іммуногенну й епідеміологічну ефективність. Недовіра є безпосередньо до індійських вакцин. Індійський інститут сироваток та інші індійські фарм-виробники орієнтовані на виробництво соціальних вакцин, які закуповуються через міжнародні організації для країн третього світу. А зважаючи на те, що Україна рухається до Європейського Союзу – ми, ніби, йшли в Європу, а щодо вакцинопрофілактики опинились у Південній Азії. Нам же протягом довгого часу розповідають, що ми європейці – європейські цінності, європейські вакцини, брендові сироватки, а натомість ми отримали індійську й китайську вакцину. Так само – українці дивляться, що було заявлене одне, а отримали геть інше. Люди з недовірою до цього ставляться", - пояснив Кравченко.

pexels-photo-5862309.jpeg

Якби повернути все назад? Як мала би діяти влада

Фахівець зауважив, що, сподіваючись зараз провести успішну кампанію й вакцинувати 60 відсотків населення, влада втратила більше року й кілька важливих можливостей. Так, зокрема, коли увесь світ брав участь у обговорення ситуації с COVID-19 на міжнародній онлайн-платформі, українського представника там не було.

Майданчик, який можна було би використовувати для перемовин

"У січні 2020 року ВООЗ оголосила надзвичайну ситуацію у зв’язку із всесвітньою пандемією COVID-19. За місяць – у лютому вже сформували всесвітні комітети з коронавірусу – робочі органи ВООЗ. Крім того, у лютому 2020 почав працювати технічний комітет з вакцин від коронавірусу ВООЗ. Це був сформований майданчик, де експерти визначили критерії до розробки вакцині від коронавірусу, також для проведення клінічних випробувань цих вакцин. Комітет працює без перерви онлайн з лютого 2020. Там беруть участь більше 2800 фахівців, а також усі розробники вакцин. На даний час працюють над 261 вакциною в світі, з яких близько 60 вже проходять третю фазу клінічних випробувань. Країни економічно розвинені, ті, які розвиваються, й країни третього світу брали участь у роботі цього технічного комітету, використовували цей майданчик для перемовин. Від України в роботі цього технічного комітету нашого представника не було", - заначив Кравченко.

Також експерт нагадав, що зараз ВООЗ не залучає Україну до роботи технічних органів, бо ми є боржниками, не платимо внески, і нас ще кілька років тому позбавили права голосу на засіданні Генеральної асамблеї ВООЗ.

Сподівались на диво?

Експерт нагадав, що економічно розвинені країни, які першими отримали "брендові" вакцини та вже встигли вакцинувати велику кількість населення, постійно вели прямі переговори з розробниками й виробниками препаратів. Натомість українська влада зробила ставку на програму COVAX.

"США, країни ЄС робили фарм-виробникам передплати на дослідження, розробку вакцини – навіть ще не знаючи, чи буде вона розроблена й ефективна. Робили передоплату у розмірі по 1.5 млрд. доларів. Уряд Ізраїля вів прямі переговори з виробниками вакцин. Вони з самого початку поставили за мету подолання епідемії на своїй території, тому викупили вакцину Пфайзер за ціною в кілька разів вищою – щоби в першу чергу отримати зазначену вакцину в великих об’ємах. Україна прямих переговорів ані з розробниками, ані з виробниками не вела. Сподівались на всесвітню ініціативу COVAX – що хтось щось за нас зробить. Цю ініціативу ініціювала безпосередньо ООН, координує ініціативу ВООЗ. А по суті COVAX – це міжнародна закупівельна агенція, яка зраз має дефіцит бюджету на 2021 рік – 20 млрд. доларів. Не мають ані грошей, ані вакцини в достатньому обсязі", - розповів Кравченко. 

pexels-photo-5863389.jpeg

Політичні спекуляції

Також фахівець нагадав про те, що проблеми з вакцинуванням мають і корупційне підґрунтя.

"Сам ринок вакцин від коронавірусу на рік складає 100 млрд. доларів - тут так само є недоброчесна конкуренція та політична складова. Так, в Україні то воювали з російською вакциною Спутнік-V, то дискредитували китайську вакцину від Сіновак, то питання індійської вакцини "КовіШілд" роздмухали. У нас дуже корумпована країна. Закупівля лікарських засобів, виробів медпризначення, імунобіологічних препаратів - як вакцина й сироватки - виведені за межі правового поля України. Для нас ліки закуповують міжнародні закупівельні агенції. Під це все було змінене законодавство. Основним є закон України "Про лікарські засоби", у ньому є 3 статті під номером 9, які регламентують процедуру реєстрації лікарських засобів. Тож є 3 статті й постанови Кабміну – отже маємо близько 6 різних процедур реєстрації лікарських засобів, імунобіологічних препаратів. Це говорить про те, що наші законодавці й чиновники спекулюють цим питанням, постійно створюються ті чи інші переваги по умовах реєстрації для різних виробників і постачальників", - зауважив експерт.

pexels-photo-5878483.jpeg

Чому не вакцинуються медики

Також фахівець наголосив на проблемі – лікарі відмовляються від щеплень. А вакциноскептиків стає щодень більше.

"Не йде мова про людей, які сповідують антивакцинальні настрої – вони складають від 2 до 5 відсотків. Це невелика кількість, яку ви ніколи не зможете вакцинувати і ніколи нічого не доведене жодними аргументами. Але рівень вакциноскептиків, які ставляться з недовірою, значно виріс за останній рік. На жаль, велика кількість – серед медичних працівників", - зауважив Кравченко.

pexels-photo-7407063.jpeg

На думку фахівця, відмова лікарів від щеплень спровокована все тією ж непрозорістю з боку влади.

"Це пов’язано з діяльністю МОЗ. Коли формувались списки на вакцинопрофілактику медпрацівників як категорії групи ризики – а медична спільнота має специфічну освіту й знання - медики ставили питання щодо щеплень: яка це вакцина, на якому етапі 3 фаза клінічних випробувань, яка технологія виробництва, яка країна походження, який рівень імуногенної ефективності, епідеміологічної ефективності? На жодне запитання медпрацівники відповіді не отримали. А тепер ця категорія має бути прикладом і займатись промоцією вакцинопрофілактики", - сказав Кравченко.

Зараз, попри доступність інформації про вакцини, ситуація не змінилась у кращий бік.

"Ситуація не зовсім змінилась. Зараз використовують індійську вакцину "КовіШілд", і всі 500 тисяч доз якої були спрямовані на проведення примування (першого щеплення). Зараз медпрацівники задають питання, а якою вакциною буде проводитись постування (друге щеплення), зважаючи на те, що Індія наклала мораторій на експорт своїх вакцин. На даний час відповідають, що буде ніби корейська "АстраЗенека". А у лікарів, як у фахівців, знову постає питання: а ці вакцини вироблені на одній клітинній лінії, чи на різних? Вони не отримують відповіді. Вакцини КоронаВак, припустимо, в Україні мізерна кількість – 215 тисяч доз, тобто вистачить трохи більше ніж на 100 тисяч людей. Нам кажуть, що буде масова вакцинація, що ми провакцинуємо більшість людей до кінця року – медики задають питання: а якою вакциною? "СіноВаком", "АстраЗенекою" з Кореї, чи Пфайзером? Досі нема відповіді. А кожна з цих вакцин відрізняється технологією виробництва, імуногенною й епідеміологічною ефективністю. Також у них на різних стадіях 3 фаза клінічних випробувань", - зауважив експерт.

pexels-photo-5863400.jpeg

Що змінить Національний план вакцинації

Щодо нового указу президента, який має поліпшити ситуацію з вакцинуванням, експерт висловився скептично. Допоки Україна не отримає потрібну кількість вакцин у подвійних дозах для кожного, хто хоче щепитись - укази не змінять ситуацію. 

"Це імітація бурхливої діяльності. Це те саме, що розробляти план наступу на фронті за відсутності військовослужбовців. Коли в тебе є план військових дій, але відсутня армія. Можна наробити скільки завгодно наробити указів Президента, вносити зміни в плани, але за умов відсутності вакцини, широкого доступу до вакцин – це все не дієво", - сказав Кравченко.

Щодо вакцини Пфайзер - експерт нагадав, що її обіцяли отримати через безкоштовну програму, однак погодився - велика партія вакцини допоможе виправити ситуацію. 

"Якщо отримаємо Пфайзер - це добре! Але нам обіцяли, що ми отримаємо Пфайзер на безоплатній основі від Covax, а виявляється це домовленість між Зеленським і керівником Пфайзеру і не зрозуміло, коли вона буде виконана! 10 млн доз дозволить провакцинувати 5 млн населення, це близько 12 % населення, крім цього, логістичні спроможності не дозволяють використання цієї вакцини в сільській місцевості, де мешкають 31,5 % українців - це 13,5 млн людей!" - зауважив Кравченко. 

А які є варіанти вакцинуватись без черги? 

У соцмережах обговорюють можливість записатись на залишки вакцини (ампула КовіШілд розрахована на 10 щеплень - ред.), оминаючи чергу за віком. Щоб надати можливість вакцинуватись усім охочим і не створювати можливість нелегально продавати препарати, на думку Сергія Кравченка, вакцини мають бути доступними для закупівлі для громад і представленими на ринку на комерційній основі.

"Потрібно створити відповідні правові механізми, щоби громади могли самостійно купляти зазначені вакцини коштом місцевого бюджету, і створити відповідні умови, щоби вакцини з’явились в якості комерційної пропозиції. Спростити умови реєстрації тих чи інших імуно-біологічних препаратів, які будуть придбані й поставлені комерційними структурами, а не міжнародними закупівельними агенціями або МОЗ", - сказав Кравченко.

Вартість такої послуги може коштувати близько 1 тис. грн. 

Більше оперативних новин шукайте в Telegram Новини Live. А от бекстейдж та життя каналу без прикрас можна побачити в Instagram. Прямі трансляції та цікаві гості вже чекають на вас у Facebook. P.S. Tik Tok в нас також є!

Вийти в ефір
17.04