Останні новини

Обурений Кокотюха і оскандалений ресторан: як перший тиждень нових норм Закону про мову "підірвав" мережу

Із 16-го січня почали діяти нові норми Закону про мову - за цей час розгорілося кілька гучних скандалів

Посилення дії закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набуло чинності 16 січня 2021, воно стосується сфери обслуговування. Нові норми викликали широке обговорення в мережі. Так, можемо констатувати – питання на часі.

Які ж зміни стались за цей тиждень у обслуговуванні, хто "хайпонув" і показав свою проросійську позицію, хто закрив бізнес, та що кажуть з цього приводу в соцмережах та думають експерти.

Kyiv Live вирішив згадати, які найбільш промовисті випадки стались за тиждень впровадження нових норм Закону про мову і дізнатись у історика, чи є такий процес "впровадження державної мови" в Україні закономірним.

Із 16-го січня у сфері обслуговування до клієнтів мають звертатись українською. На підприємців, які не виконують норми закону – можна поскаржитись у офіс Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя.

За тиждень дії нових правил мовний омбудсмен Тарас Кремінь отримав 195 скарг про порушення.

Закон не працює?

25 січня медіа-простір збурив допис письменника Андрія Кокотюхи. Автор масової літератури відзначив, що нові норми закону про мову не працюють. Своє твердження творець детективів підтвердив фактами.

"Це не сумний допис. Це констатація: тиждень показав мені, що Закон про мову не працює. Далі буде ще гірше. Відсутність покарання тому причина. Ви не покараєте пивняк чи перукарню, або - міні-магазинчик гордою заявою: "Більше я до вас не зайду!". Було в них сто покупців, стане не одного менше. А завтра зайде два, яким "какаяразница". Нема ніде в світі спеціального закону, яким сферу послуг намагаються змусити говорити державною мовою. Я не краду не тому, що мене закон змушує не красти. Не тому, що сидіти не хочу. А тому, що не краду. Це моя природа. Мова - теж природа. Ще - звичка. Як ламати ситуацію? Писати скарги, на які реакція буде за рік - не моє. Сваритися всякий раз, коли якійсь пацан не виконує Закон? Без покарання завтра, якщо порушення сьогодні, а головне - без розуміння, що все це має значення, Закон не буде працювати. Вихід бачу лише один: власники кожного окремого закладу обслуговування самі доводять персоналу норми Закону. І особисто стежать за виконанням. Інакше - ой, самі ж знаєте", - написав Кокотюха.

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fpermalink.php%3Fstory_fbid%3D10157474822131851%26id%3D717896850&width=500&show_text=true&height=282&appId" width="500" height="282" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share"></iframe>

Допис підтримав своїм коментарем історик, педагог, директор Центру стратегічних розробок  Андрій Ніцой. Він послався на досвід інших держав та наголосив на важливості штрафів.

"У Франції можуть навіть субсидію не лише відібрати, а примусити повернути всю отриману суму. Аналогічно в Польщі та країнах Балтії. Сфера послуг у мовному питанні регулюється скрізь, іноді через норми інших, не мовних законів. Наприклад, в США за незнання англійської поліція може виписати штраф до 1000 доларів за "відмову від співпраці з поліцією". Коли Лариса Ніцой вносила пропозиції у 2015-17 роках готувати новий мовний закон, вона глибоко вивчала світовий досвід. На відміну від декого з його авторів. Якщо не припускати, що закон послаблювався навмисно на догоду третім, неукраїнським силам. Але це вже інше питання", - написав Андрій Ніцой.

ніцой.jpg

Все добре - і Кокотюха працює, і закон

Дописувачі Андрія Кокотюхи вирішили подискутувати із автором допису – і поділились своїми спостереженнями.

"Я гадаю, все ж працює. Це лист, який я отримав з автосалону "Наразі маю інформацію для відповіді, але на відмінній від української мові.

Якщо Ви ще не отримали відповідь на своє запитання - до кінця дня готовий Вам її надати (або зараз, якщо Ви надаєте згоду на відповідь на відмінній від української мові).

Приношу вибачення особисто за відсутність зворотного зв'язку у понеділок 18.01.2021р.", - написали в мережі.

Мовний закон

"Кокотюха Андрій! Насправді, Ви робите набагато більше ніж цей закон для українізації України - Ви пишете твори, які читають. І через те, що вони написані українською і цікаві, досягається результат, якого очікують від закону", - написали в мережі.

ен.jpg

Терміново лікувати? Викладачка Драгоманова написала про "страшну мовну хворобу"

Але допис Кокотюхи, як то кажуть, не найбільша бомба-ракета тижня. Кілька днів тому "оскандалилась" письменниця, кандидат педагогічних наук, професор кафедри культурології та філософської антропології факультету філософської освіти і науки педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Євгенія Більченко.

Вона оприлюднила ряд заяв, через які в мережі спровокувала цілий флешмоб. Користувачі поширюють її дописи і критикують за проросійську позицію.

"Цей закон - лише ланка в ланцюзі, черговий опухлий лімфовузол в тілі онкохворий американської колонії", - один із цитованих "перлів" Більченко.

Користувачі мережі помітили, що викладачка повторює тези з федеральних телеканалів РФ. Так, українська влада, на її думку, керована "вуличними етнорадикалами", які, на думку Євгенії, займаються "фашизмом" і "Бухенвальдом". Сама ж Україна для неї виступає "тоталітарною країною", в Росії жодних проявів тоталітаризму або українофобії вона не помітила.

Мовний закон

Така риторика викликала масовий спротив і коментарі в мережі. Користувачі висловили думку, що за такі проросійські погляди професорка, як мінімум, позбудеться посади. 

Зрештою, пані Більченко написала на своїй сторінці ще один пост, у якому запевнила, що звільняти її не збираються.

"БЖ. Как Бильченко с ректором разговаривала и много чего выяснила

Неуважаемые господа экстремисты, неонацисты и прочие хулиганские комментаторы! Только что беседовала с ректором НПУ Виктором Петровичем Андрущенко. Очевидно, что он находится под давлением. Но! Я получила от него заверение, что он несёт ответственность за свои слова и что он ЛИЧНО меня увольнять не собирается", - написала викладачка. 

Мовний закон

Kyiv Live поспілкувався із кандидатом історичних наук, автором програм та експертом проєкту "Українці, позначені гривнею" Олександром Алфьоровим. Говорили про зміни, які стались за тиждень, та чому нові норми закону необхідні. 

У спортклубі заговорили, як на Хмельниччині

 "Сьогодні мене в спортзалі обслуговували українською, раніше такого не було. Це виглядало так, ніби тренер вчора повернувся від батьків із Хмельниччини – і почав говорити тою мовою, якою все життя спілкувався. Це явище є адекватним для української держави – на 30-й рік незалежності говорити про стандартизацію у мовному питанні. Це питання історичного вибору. В Україні закон про використання державної мови набував чинності ще в 90-х роках, коли йшла українізація, пов‘язана з незалежністю України. Неприпустимим є той факт, що сьогодні в Україні чіпляємось за те, що в державі необхідно захищати інші національні мови, або робити щось, що би гарантувало права інших мов – вони й так гарантуються", - сказав історик.

За держави Скоропадського вийшов закон замінити вивіски державною мовою

"У 1918-му, коли Україна здобула незалежність і наша держава існувала як Держава Павла Скоропадського, був виданий закон, що протягом кількох місяців усі вивіски мають бути змінені на україномовні, вся документація переходить на українську мову. Між іншим, українську вивчив і сам Скоропадський, для якого вона спочатку була на рівні спогадів про дитинство у маєтку дідуся. І попри те, що у 1918-му в Києві, як тоді люди жартувати – вже 4 родини говорили українською ("плеядівці" – Саксаганські, Драгоманови, Пчілки, Старицькі) – за кілька місяців Київ став цілковито україномовним, із україномовною документацією. Попри те, що не існувало фахових підручників, українська не викладалась в Російській імперії. Однак на рівні законодавства все було досить продуктивно зроблено. Те, що в нас, на 30-й рік незалежності, сьогодні робиться такий певний хайп щодо того, що українська насаджується - це абсурд", - висловився історик.

Чемодан – вокзал - Росія

"Люди, які зараз говорять, що вони проти української мови – порушують закон. Цим людям було надано 30 років, щоби вивчити мову, навчитись "мімікрувати", або виїхати звідси, якщо це так незрозуміло.

Всі ці закиди, що насаджується мова – вона не насаджується, мова не може 30 років відродитись. Люди не розуміють своєї ідентичності, не бачать маркерів і зрештою, російська мова не заборонена на побутовому рівні, як і будь-яка інша, а все, що виходить назовні – має корелюватися із законами української держави. До слова, держава не втручається у приватний простір – навіть поліціянт не може зайти у вашу оселю без дозволу суду, ніхто не може заборонити вам говорити іншою мовою вдома"

Читайте також: Коли в Україні введуть адаптивний карантин

"Зараз молоді тіктокери переходять на "державну", ніби роблять виклик суспільству, але це й розуміння, що сьогодні не володіти українською – це навіть не моветон, а невідповідність часу, позначка на розумовій ваді. Якщо ти молода людина, яка вивчила українську мову в школі, університеті – і не можеш нею користуватись, то це питання, чи ти набув кваліфікації, яку отримав", - резюмував історик. 

Коли працюватимуть штрафи?

Ситуацію зі штрафами за порушення норм закону про мову прокоментувала юристка Надія Шуляк – вона пояснила, що вони працюватимуть, але згодом.

"Досить багато галасу пов'язано з мовним законом, що вимагає, в тому числі, проводити обслуговування споживачів українською мовою.

Відповідальність за порушення такого розпорядження - штраф і за повторне правопорушення - штраф у подвійному розмірі.

Реакція суспільства на таку норму є різною: від повного прийняття і до повного заперечення таких вимог закону.

Як юрист хочу відзначити, що законодавець залишив українцям, які з незрозумілої причини не освоїли українську мову хоча б в обсязі професійних термінів, час для такого вивчення.

Так гучні положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачають застосування штрафів, набувають чинності з 15.07.2022 року. Це означає, що всі адміністративні протоколи, складені у відповідність зі ст. КУпАП будуть незаконними і з великою часткою ймовірності будуть скасовані судами.

Крім того, стаття 244-24 КУпАП вступає в силу ще пізніше, а саме ця норма надає Державному уповноваженому із захисту державної мови розглядати правопорушення в цій сфері. Тобто реально система застосування штрафів може реально запрацювати з липня 2022 року", - пояснила пані Шуляк.

Скандал в Одесі

А поки питання ці штрафами зависло в повітрі – українці активно "бомблять" коментарями підприємців, яким нові норми "по цимбалах". І це вже має перші плоди. Так, днями у Одесі через знущання над новими нормами закону закрився заклад харчування. Адміністрація вирішила закреативити – і просто 16 січня розмістила на сторінці пост із "зросійщиною" українською. Вчинок, як то кажуть, пішов в народ, але його сприйняли суто негативно.

Допис опублікували на сторінці закладу в Facebook 16 січня. Власники закладу пропонували скуштувати "справжни хинкали з бараныною з правыльного тиста".

Мовний закон

Допис викликав ажіотаж у мережі - власниця закладу скаржилась на "численні погрози". 

одеса.jpg

"Не знаю, яку "раскладку" вони "нє разработалі", але що вже в них пригоряє від свого "гумору" помітно..."

"Троллінг закону, який захищає мову країни, в якій ви маєте можливість заробляти без надання чеків і не сплачуючи чесно податків, принаймні виглядає безглуздо, хоча це є просто загравання з публікою", - зокрема написали в коментарях.  

Наразі заклад тимчасово закрили. Власниця Ірина Машкевич також розповіла, що написала звернення до поліції та генпрокурорки Ірини Венедиктової. "Нам допомагають депутати міськради, надали тривожну кнопку," - додала власниця закладу.

Буквар у поміч

Одним з тих, хто засудив допис "скандального" закладу в Одесі, був громадський діяч Дем'ян Ганул. На своїй сторінці у Facebook він пообіцяв сам завітати до ресторану "і подарувати український буквар".

Без названия (1).jpg

"Друзі, вчора в силу вступив мовний закон, який забовязує сфери послуг перейти на державну. Це нормально, і нічого страшного в цьому немає.

Але є відкриті українофоби, яким українська мова, як осиковий кіл для вампірів. Перший заклад, який публічно кинув виклик українському середовищу Одеси - Артель "У Машковичей".

Ці люди заробляють гроші в Україні, хоча всією душею ненавидять цю державу, її мову та закони.

Хочу кожного з вас попросити залишити негативний коментар щодо цього закладу, та поставити низький бал. А я з друзями скоро завітаю до цих ватників та подарую український буквар", - написав активіст. 

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fpermalink.php%3Fstory_fbid%3D2528528420786134%26id%3D100008870020776&width=500&show_text=true&height=529&appId" width="500" height="529" style="border:none;overflow:hidden" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share"></iframe>

Нагадаємо:

Із 16 січня почали діяти нові норми мовного закону - що це означає

Топ-10 міфів про Великий український герб - історик прояснив ситуацію. 

Вийти в ефір
04.03