Останні новини

"Вони нагадують розриви від мінометів": що не так з феєрверками та чому вони напівлегальні в Україні?

Попри заборону Київради використовувати феєрверки, поліція не реагує на регулярні порушення у новорічний період

Який Новий рік без феєрверків? Вони дають відчуття свята, веселощів та створюють зимовий настрій. Водночас ці ж самі салюти несуть велику небезпеку. Травми людей та тварин, пожежі та навіть смерть - ціна “вибухового” свята.

Kyiv Live розповідає що не так з феєрверками та чому ми їх постійно чуємо попри заборону. 

Чи заборонені феєрверки?

Питання про заборони продажу й використання піротехніки на території міст, сіл та селищ розглядають органи місцевого самоврядування.

У вересні 2014 року Київрада заборонила феєрверки у столиці строком на три місяці. Рішення ухвалили з метою прояву поваги до громадян, які брали участь в АТО. У грудні того ж року Київрада продовжила заборону на використання феєрверків до закінчення Антитерористичної операції на Сході країни.

З 2017 року на Донбасі замість АТО проводиться Операція об’єднаних сил. Тож, у рішення про заборону салютів треба було внести зміни. 20 грудня 2019 року Київська міська рада заборонила застосування феєрверків і салютів до кінця війни на сході.

Однак поліція не реагує на порушення заборони, адже зміни до Кримінального, Кримінально-процесуального та Кодексу про адмінпорушення так і не вносилися.

Відповідно до Адміністративного кодексу України, поліція має право лише стежити за тим, аби піротехніка продавалась із сертифікатами якості.

При порушенні виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехніки передбачений штраф у від 595 до 1 020 грн з конфіскацією піротехнічних засобів (стаття 1956 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Якщо ці дії особою вчинені не вперше, то штраф буде від 1 020 до 1 700 грн з конфіскацією піротехнічних засобів.

Які правила поводження з феєрверками?

Феєрверки поділяються на:

  •  класу 1 (загального використання, що мають дуже низький рівень небезпеки та шуму і можуть використовуватися у житлових будівлях);
  • класу 2 (загального використання, що мають низький рівень небезпеки та шуму і не призначені для використання у житлових будівлях);
  • класу 3 (загального використання, що мають середній рівень небезпеки і не призначені для використання у житлових будівлях);
  • класу 4 (професійного використання, що мають високий рівень небезпеки);

Купити феєрверки можна, починаючи з 12 років (клас 1). Їх забороняється запускати з балконів чи у закритих приміщеннях. Відстань між салютом та будинком має бути не менше 100 метрів. Запалюючи феєрверк, не варто нахилятись над ним, краще відразу відійти на безпечну відстань – 30-50 метрів. До будь-якого піротехнічного виробу можна підходити мінімум через дві хвилини після закінчення його роботи. А до багатозарядних краще не наближатися ще довше.

А що з салютами не так?

Головна причина заборони салютів - війна на Сході України. Феєрверки можуть нагадувати переселенцям та учасникам бойових дій трагічні події й впливати на їхній психологічний стан:

“Підтримую заборону з кількох причин, бо, по-перше, салюти та петарди погано переносяться домашніми тваринами та особливо собаками, викликаючи у них тривожність. По-друге, це знімає соціальну напруженість між групами людей, яких не цікавить війна, та людьми, які відвоювали чи втратили на війні близьких і товаришів. Тобто тим, кому зараз не до святкування. Вони не проти святкування інших, але салюти - це перш за все гучні несподівані вибухи. По-третє, особисто мені, як учаснику бойових дій, вибухи від салютів нагадують розриви від мінометних мін. Люди, що запускають салюти, навряд чи колись були під ворожим обстрілом, тому що задоволення від почутого раптового вибуху на вулиці мало. Вважаю, що салюти у Києві, де проживає десь 30000 учасників бойових дій, варто знову дозволити, коли святкуватимемо День перемоги у війні проти Росії та деокупації наших територій”, - коментує Денис Антіпов, лейтенант запасу, ветеран російсько-української війни – командир взводу аеророзвідки у складі 5ї БТГр, 81ї десантної бригади, 2015-2016 рр.

Складно переносять вибухи й тварини. Часто сільськогосподарські тварини втікають від господарів через несподівані звуки. А токсичність хімічних елементів, що виділяються під час феєрверків, які вдихають тварини, впливають на загальний стан істот: 

“У тварин дуже більш чуткий слух, аніж у людей. Вибух, який чують тварини вище та сильніше, аніж звук реактивного літака. Це не просто лякає тварин, а може вплинути на їхній слух. Крім того, є докази Всесвітньої ветеринарної організації, що собаки, коти й коні можуть навіть оглухнути через використання людьми петард чи салютів. Під час салютів домашні й свійські тварини відчувають неконтрольований страх. Навіть перед стихією: грозою чи громом, тварина має час підготуватися. Через несподівані вибухи у тварин підвищується кров’яний тиск та виникає тахікардія серцевого м’яза аж до, у деяких випадках, смерті. Пташки можуть просто загинути через те, що салюти відбуваються вночі, коли вони сплять. Якби під час веселощів, ми б піднялися на дах та подивилися на звичних нам птахів, що там відпочивають. Ми б побачили багато мертвих пташок”, - зазначає зоозахисниця Олена Гоєнко. 

Надаємо, нещодавно на площі біля міськради Таращі, що на Київщині, двоє невідомих викрали скульптуру новорічного оленя. Щоправда, не розрахували, що поруч є камери відеоспостереження, за допомогою яких, злодіїв швидко розшукали.

Вийти в ефір
27.01