Останні новини

"Сказала задихаюсь, а швидка їхала майже 5 годин": яка ситуація з екстреними викликами в Україні

З якими проблемами стикаються пацієнти, що викликають "швидку", та медпрацівники, які їдуть на виклик

Із початком пандемії коронавірусу виклики швидкої перетворились на таку собі лотерею або рулетку: приїде, чи ні, а якщо приїде – то о котрій.

Навантаження на бригади, звільнення лікарів, затори на дорогах – усі ці факти й цифри вказують на те, що карети швидкої допомоги просто фізично не можуть встигати на всі виклики, які отримують. Але ж що робити хворим? І наскільки можна покращити ситуацію, просто змінюючи нормативи? Так, за новими правилами, що діють з початку січня 2021, швидка на критичний виклик має доїжджати за 10 хвилин містом і за 20 - у сільській місцевості. 

Kyiv Live спробував розібратись у ситуації, як швидко прибувають карети екстреної допомоги на термінові виклики, яким пацієнтам відмовляють у виїзді швидкої, а також поспілкувався з фельдшером, що багато років працює "у полі". Ми спробували з’ясувати, що впливає на неоперативне реагування медиків. 

Сказали – чекайте, коли машина буде невідомо

Мешканці Києва розповіли в ефірі каналу Kyiv Live про те, як навесні 2021 викликати екстрену допомогу. Киянка Олена намагалась викликати швидку для батька й брата, які захворіли на коронавірус. Побоювались, що диспетчер відмовить у виклику, оскільки не було консультації із сімейним лікарем. Після першого дзвінка брата "на швидку" - отримали відмову. Коли Олена сама набрала 103 і попросила зважити на важкий стан пацієнта, пообіцяли вислати машину. В результаті батько киянки, який почав задихатись, прочекав допомогу близько 7 годин.

"Татові ставало все гірше і гірше, з горем навпіл вдалося змусити швидку до нас приїхати, ми чекали її близько 7 годин, приїхали дуже незадоволені, не послухали, нічого не робили, відразу відвезли тата в лікарню", - розповіла киянка.

Киянка Яна викликала швидку для маленького сина. Каже – лікарі прибули швидко, але забирати дитину в лікарню не стали. Дали консультацію й переконали Яну, що синові зараз краще лікуватись вдома.

"Я розповіла, які симптоми у сина і мені сказали (диспетчер - ред.): "Я не буду давати вам консультацію, я викликаю бригаду, у вас дитина дуже маленька". І буквально протягом 15-ти хвилин приїхала бригада швидкої допомоги. Два молодих лікаря, які відразу ж оглянули сина, промацали животик, все. Запитали, як себе почуває, вони мені пояснили, що можуть зробити, написали, як лікуватись, також порекомендували впоратися вдома, тому що лікарні переповнені - і дитячі й дорослі", - розповіла Яна.

Юлія Дорошенко викликала швидку після консультації із сімейним лікарем. Їй дали направлення на ПЛР-тест, він виявився позитивним. За результатами огляду – лікар сказав терміново викликати швидку.

"Мені стало погано, піднялася різко температура. Звернулася до сімейного лікаря в амбулаторію № 7. Послухав мене - сказав двостороння пневмонія, температура була 38, наказав - негайно викликати швидку, їхати в лікарню. Я викликала швидку, сказала, що у мене "ковід" підтверджений, задишка, важко дихати. Я сама медик, поміряла сатурацію, на той момент була ще 96. Плюс у мене цукровий діабет, повідомила швидку, що підвищилися покази цукру до 15 - сказали чекати", - розповіла Юлія.

Після дзвінка диспетчеру – жінка прочекала ще 1,5 години, тоді набрала 103 повторно. Намагалась зняти біль самотужки, почала задихатись.

"Минуло півтори години, знову набираю, кажу, скажіть будь ласка, коли буде швидка, на що мені відповіли - невідомо. Бо місто завантажене. Кажу: "Мені погано, я реально задихаюся". "Очікуйте". Було щось страшне, температура 39, "Диклофенак" колола, не знімає нічого, дихати важко. У 19 годині знову дзвоню, кажу дихати важко – відповідають: "Чекайте. Машини всі завантажені". Швидка приїхала тільки близько 10-ї години, і тоді мене привезли у військовий шпиталь", - розповіла жінка.

Читайте також: Коронавірус в Україні: статистика захворюванності в регіонах 11 квітня

В результаті пацієнтка 6 діб пробула в реанімації. Каже – надзвичайно вдячна лікарям із медзакладу, а от виклики швидкої згадує з острахом.

"Дякую лікарям з госпіталю, що врятували з того світу, ввели дорогий препарат. На даний момент я на концентраторі, без нього не дихаю самостійно. Так що у нас дочекатися швидку дуже проблематично. Напевно, простіше доповзти до лікарні, ніж чекати. Образливо дуже, що коли тобі погано, швидка не приїжджає, як за кордоном, за лічені хвилини", - розповіла Юлія.

Киянка Катерина телефонувала на 103 через критично низький тиск, була сильна слабкість, не могла буквально поворухнутись. Диспетчер зафіксувала виклик і попросила очікувати. Після повторного дзвінка – жінці пояснили, що вільних авто нема і виклик можуть просто "скасувати".

"Чекаємо швидку годину, дві, швидкої немає, передзвонюю їм кажу що мені дуже погано - приїдьте будь ласка .... вони говорять так, так, велика черга, чекайте, якщо не хочете чекати ми просто скасуємо ваш виклик. Коли вже перестали чекати і лягли спати - приїжджає швидка — тобто вона їхала до мене сім годин. О третій годині я викликала, а вони приїхали тільки о 10-й. У мене мама, хвора з іншого міста, приїхала швидше ніж швидка. Якщо б не вона, я не знаю, що би було", - розповіла киянка.

Позитивні враження від виклику швидкої лишились у киянки Олени Арєхової. Карету швидкої допомоги викликали для літньої сусідки з COVID-19. Швидка приїхала протягом 15 хвилин: провели огляд і забрали пацієнтку до лікарні.

"У неділю, 3-го квітня, ми змушені були викликати швидку нашої знайомої, якій 84 роки. У зв'язку з погіршенням хвороби на COVID. Приїхали 2 молодих лікаря, вони поміряли їй температуру, послухали, поміряли сатурацію і запропонували госпіталізацію. Машина, в якій ми їхали, була обладнана всім, кисневою маскою, в першу чергу. Приїхали в лікарню, лікарня мені дуже сподобалася. Це лікарня на Петра Запорожця: я пам'ятаю, вона була в дуже поганому стані. Зараз лікарня після ремонту, всюди пластикові вікна, всюди кондиціонери, дуже гарне обладнання. Як на мій погляд - це великий прогрес. Дуже приємний лікар, який нас запитав, які препарати вона приймає, і поклав в реанімацію. На питання, які потрібні ліки, лікар відповів, що ніяких ліків не треба, що у них на лікування її все є. Зараз знайома знаходиться в реанімації, під кисневою маскою, стан її стабільний", - розповіла киянка.

Мешканка Дніпровського району Альона Смілик викликала екстрену допомогу для матері з високим тиском. Швидка приїхала майже за півтори години, проте бригада приділила пацієнтці багато часу й уваги.

"Нам довелося зіткнутися зі швидкою тиждень тому, коли у мами був дуже високий тиск - 220 на 110. Ми чекали годину 20, але все одно були дуже вдячні що вони приїхали і допомогли. У нас вони були 40 хвилин, не поспішали. Зробили кардіограму, давали таблетки, взагалі чекали, коли стабілізується ситуація. Єдиний мінус - що зайшли без бахіл, без рукавичок, руки вони не мили, маски були приспущені. Але все одно ми вдячні швидкій допомозі", - розповіла Альона.

У 2020 за звітом посадовців, екстрену медичну допомогу вчасно не отримали дві третини пацієнтів.

Лише у 17-18% випадках виклику "швидкої", машини вкладались у визначений час приїзду. Про це на пресбрифінгу заявили міністр охорони здоров'я Максим Степанов та заступниця міністра Ірина Садов'як. "З загальної кількості випадків, а це 6.8 мільйона викликів – 4.7 мільйона з них є невчасними. Це дуже погані показники", –додала Ірина Садов'як.

Читайте такожМедика, що рятувала поранених під Шумами, нагородили орденом Богдана Хмельницького

Kyiv Live поговорив із фельдшером Віктором Євтушенком, який працює в медицині майже 40 років. Медик очолює профспілку медпрацівників Київщини. Розповів – медперсонал звільняється, тож, застосувавши нехитру математику, можна зрозуміти, що бригади швидкої – скорочуються.

Працювали спочатку в масках і рукавичках - тепер дали костюми

Причин, з яких медики йдуть – кілька. Тут і неналежний рівень захисту костюмів, і нерегулярні "коронавірусні" премії, за рахунок яких збільшили зарплату медперсоналу, і навіть конфлікти із керівництвом, яке самі медики ловлять на "нечистих оборудках".

"Керівництву до лампочки, що люди хворіють, жодного разу не проводили ПЛР-тести. Премії зараз не дають, все звертають на те, що НСЗУ не виділили грошей. У них грошей нема - але, подейкують, що мільйони-мільйони лежать на депозитах. Зараз ми принаймні більш-менш забезпечені одноразовими костюмами. Такими, в яких узимку холодно, а влітку парко, воно все мокріє, важко працювати, але раніше взагалі не було. Маємо костюм, маску, рукавички і щиток. Не підібрані індивідуально, якщо вдягаюсь у них – не мій розмір, то вся шия відкрита. У нас 90 відсотків медиків перехворіли на роботі – виплати довести практично неможливо", - розповів фельдшер.

Фото - facebook.comФото - facebook.com

Фельдшер стверджує - керівництво призвело до скорочення бригад швидкої на Київщині і дозволило своїм ставленикам вводити нові правила на місцях. Віктор Євтушенко заявляє - через те, що він як голова профспілки відкрито виступає проти "нечистих на руку керівників" - отримав дві "спірні" догани. 

"Вже не боюсь відкрито виступати. Свого часу в нас злочинно скорочували бригади, ми не дозволили довести до крайніх ступенів. Мали 7-8 автомобілів на 330 тис. населення. При цьому у Білоцерківській філії обслуговуємо Тетіїв, Володарку, Сквиру, Ставище, Узин і власне Білу Церкву. Таких філій на Київщині було 7, а зараз зробили 6. Кожна філія має свої райони, містечка, підстанції. У 2019 році на екстреній меддопомозі Київщини працювали 2800 людей, а зараз 1600-1700. У нас на швидкій за 9 місяців звільнились 54 людини. Обурює ставлення до людей. Як можна поважати керівництво, яке на день медика виписало премії собі 300-350 відсотків, а нам нічого. По зарплатах зараз відносно стало нормальних виключно за рахунок коронавірусних коштів, наша профспілка звернула уваги на це посадовців. Але ж коли завершаться ці доплати - медикам знову 4-5 тисяч зарплата буде", - розповів Євтушенко.

Медиків обурює ставлення з боку керівництва 

Віктор каже - задля економії коштів у медиків почали забирати навіть необхідні речі. Також "реформування на місцях" часто має негативні наслідки. Керівники середньої ланки відмовляються радитись із фахівцями - "імітуючи бурхливу діяльність", знищують зручні для роботи напрацювання. 

"У нас хотіли забрати навіть кімнату прийому їжі, яку ми самі створили, зняли технічних працівників. Забрали відповідальних фельдшерів змін – у нас 3-4 зміни, є відповідна людина фельдшер, яка керує. Хто куди поїхав, куди відправки. Їх зняли – сказали, що вони нам не потрібні, бо треба економія грошей. Певний час не було навіть фельдшера в кімнаті поповнення сумки, не могли взяти костюм, ліки, які закінчились. Згодом нам знищили селекторний зв’язок. Маємо велике триповерхове приміщення й великий гараж – 400 квадратів. Раніше, щоби зібрати по селектору оголошували, а в кожній кімнаті - динамік. Всі знали, кому на виклик – за 2 хвилини виїжджали бригади. Сьогодні керівництво диспетчерської знищило селектор – зняли, сказали, що ні в кого нема. На сьогодні виклики передають одній людині з бригади на планшет – а він мусить обдзвонити водія і 2 медики – хтось кидає їжу, хтось у гаражі, хтось взагалі на третій поверх пішов. Втрачається дуже багато часу", - розповів медик.

Фельдшер каже - "примарна" медична реформа, яку почали ще у 2013-му, і незначні реформи системи швидкої, які є зараз - не завжди мають позитивний ефект, а то й навпаки.

"Коли починали реформу 2013 – казав: люди добрі, врахуйте всього 3 пункти: дайте нормальне обладнання й медикаменти на станції, дайте нормальну зп, щоби не було текучості кадрів, а саме головне – не заважайте працювати. У нас усе було відшліфовано до автоматизму", - розповів фельдшер.

Бракує машин і бригад на виїзди

Віктор Євтушенко розповідає - карети швидкої допомоги Київщини періодично виїжджають у віддалені райони, через брак машин на інших підстанціях. 

"У нас працювали 18 карет швидкої допомоги, а потрібно було 33 авто, бо 500 наказ передбачає 1 бригаду на 10 тисяч населення (у Білій Церкві - 330 тис. населення), якщо сільське, то на 0,75. Сьогодні в нас працює 12 авто. У зв’язку з тим, що скоротили "карети" на інших підстанціях, які за себе не поборолись - на інших підстанціях по 4-5 машин не більше. Наприклад, Фастів має всього 3-4 авто – на 80 тисяч населення. Коли в нас люди похворіли, то такі місця, як Тараща, віддалені, залишились взагалі без екстреної допомоги, бо там 1 авто. А ще й людям не дозволяли працювати більше, ніж на ставку. Було й таке, що у віддалених районах не могли кілька днів викликати швидку. Сьогодні завдяки збереженим 12 авто – нашими машинами й бригадами покривають усю Київщину. Це ж нерозумно. Ми їздимо по Таращі, Сквирі, Володарці", - розповів фельдшер.

Чому диспетчери відмовляють у виїзді швидкої

Попри те, що у звітах нам розповідають, що карети швидкої затримуються через затори на дорогах - фельдшер наголошує - винна маленька кількість бригад та нефахова диспетчерська підтримка.

"Затори це відмовка, аби тільки сказати, що бригад бракує. Знаєте, на сьогодні водії більш-менш слухняні, коли вмикаєш сирену, але ж інша причина – в нас не всюди є мигалки й сирени. Коли поступають виклики – то диспетчер розумний, кваліфікований повинен прийняти скарги: чи є задишка, ядуха, яка температура, чи звертались до сімейного лікаря, чи маєте ПЛР-тести, чи експрес-тест – щоби знати, якщо поїде бригада, чи має одягатись у костюм. Щоби зібрати подібний анамнез, повинен працювати відповідний фахівець. У нас у диспетчерскій половина – вже не фахівці, або навпаки - "зелені" молоді люди", - розповів Євтушенко.

Також диспетчер може відмовити пацієнтам із "непрофільним" зверненням, якщо знає, що машин просто нема. 

"Мають відмовляти людям, бо машин і бригад нема. У західних країнах під час коронавірусу, епідемій – автомобілі збільшують, запрошують на роботу з інших країн, а в нас скорочують - то хто ж поїде? Якщо в нас 12 бригад на лінії. А 6 на виїзді – одні в Київ пацієнта повезли, другі поїхали в Таращу, треті в Сквирі. Лишається 6 – а як така кількість на 330 тисяч населення – коли там інфаркт, там інсульт, а там людина задихається", - каже фельдшер.

Також затримку у часі створює відсутність місць у лікарнях, бригада очікує разом із пацієнтом, а згодом транспортує його в лікарню. Для бригад Київщини ситуація ускладнюється значними відстанями.

"Наприклад, приїхали на виклик – коронавірус. Дивлюсь, що сатурація - 90, а то й менше – треба госпіталізація. Дзвоню диспетчеру – всі підстави думати, що це коронавірус. Диспетчерська починає судомно шукати по Київщині, де є місце. Бо в білій Церкві 3 лікарні забиті. А це час. А ми в костюмах. У нас було таке, що медики непритомніли, бо сидіти в масках, в костюмах – це дуже важко. Буває, що сидимо по годині біля хворого – чекаємо, коли знайдуть місце.

-О. знайшли

-Де ви знайшли?

-А от в Кагарлику. 60-70 км.

І погнала машина. Якщо хворий погодився, а є такі, що не погоджуються на такі умови, кажуть: краще помру", - розповідає медик.

Віктор Євтушенко зазначив - допоки медикам не створять нормальні "людські" умови, за яких можна гідно виконувати важку роботу - ситуація не покращиться. 

"Медики хворіють, медики тікають. А найстрашніше, що дехто сприймає час коронавірусу як можливість заробити копійку. Кажуть: "Перехворів, ще раз перехворію!" Ризикують, грають у рулетку. Заради того, що йде жива копійка...", - розповів фельдшер.

Інсайдер зі "швидкої" Києва додав, що з часу "коронавірусних" доплат медики почали виходити на роботу з "переломами" і хронічними хворобами. 

original.jpg

Якщо викликають намарне – хтось у цей час може не дочекатись своєї швидкої

Фельдшер Володимир Гонтар розповів для Укрінформу, що час прибуття швидкої залежить і від "непрофільних" викликів. Так, за словами медиків, велика кількість пацієнтів почала викликати "швидку" замість сімейного лікаря. Фельдшер наголошує - за надумані симптоми мають штрафувати.

"Поки не буде штрафів, зміна критеріїв не надто вплине на нашу роботу. Якщо людина один раз подзвонить з непрофільним зверненням і до неї швидка не приїде, то наступного разу вона скаже, що її стан критичний і бригада швидко буде у неї. Ми це і зараз бачимо: бригада може приїхати на біль в животі, який триває тиждень, хоча диспетчеру озвучувався сильний біль в серці, який щойно з’явився. У деяких лікарнях навіть є інструкція для пацієнтів: мовляв сімейний лікар зараз на виклик не приходить, тож за потреби говоріть ось це диспетчеру швидкої і до вас точно приїдуть. А все тому, що люди звикли викликати швидку навіть для того, щоб їх просто послухали. У результаті ми робимо роботу сімейних лікарів або навіть родичів, які вчасно не привезли ліки. А в той час могли б спасти людину від інфаркту", – пояснює Володимир Гонтар. 

За словами фельдшера, на Київщині лікарі "екстренки" мають 20-30% "нецільових", а у 1-2% виїздів - пацієнти свідомо обманюють. Зі свого боку, пацієнти вважають, що "додати симптомів", викликаючи швидку - єдиний шанс отримати допомогу лікаря. Про це розповів інсайдер, якому 82 роки.

"До лікарки своєї не дійду. Діти живуть за 300 кілометрів. Як маю бути? Швидка приїздить, тиск міряє", - розповів чоловік.

Рекорд дзвінків на швидку

Впродовж 31 березня "швидку" в Україні викликали 35 705 разів. Це рекорд добових викликів для країни.

Про це розповів керівник експертної групи з питань надання екстреної медичної допомоги департаменту медпослуг Міністерства охорони здоров'я Олександр Данилюк 1 квітня в інтерв’ю Катерині Булавіновій.

Приблизно на половину викликів виїжджали бригади екстреної медичної допомоги, госпіталізували 5 025 людей.

Навантаження на швидкі різко зросло через випадки Covid-19. "Збільшення звернень за екстреною меддопомогою ми бачимо в основному від пацієнтів з ускладненим Covid-19, тому що, як правило, екстрена медична допомога не має таких різких стрибків, крім випадків сильної ожеледиці або поганих погодних умови, що сприяють травматизму", – пояснив Данилюк.

Нова класифікація

З січня 2021 року виклики, які надходять до екстреної (швидкої) медичної допомоги, диспетчери розділяють на 4 види. Залежно від стану - пацієнт має отримати відповідну швидкість прибуття бригади. 

На критичні виклики - швидка має прибути за 10 хвилин по місту і за 20 в селищі - коли пацієнт задихається, має кровотечу, сильну інтоксикацію, важкий стан, зумовлений впливом зовнішніх факторів (удар струмом, блискавкою, тощо).

На екстрені виклики -  протягом 20 хв. - коли стан пацієнта несе загрозу життю та здоров’ю і може різко погіршитися. Диспетчер кваліфікує виклик як екстрений, коли є порушення свідомості, ознаки кровотечі, ознаки гострого коронарного синдрому, розлади дихання.

Неекстрені виклики - можуть вислати бригаду, якщо є вільні. Коли стан пацієнта не є невідкладним, не погіршиться, якщо йому терміново не гадати допомогу - порадять звернутись до лікаря, з яким укладали декларацію.

Непрофільні - бригада майже не виїздить на виклик. Стан пацієнтів не таким, що може стрімко погіршитись. Диспетчер може проконсультувати сам, або порадити звернутись до сімейного лікаря. 

Виклики до пацієнтів з коронавірусом розділяють на категорії - залежно від того, наскільки важкий стан хворого. 

Інсайдер з диспетчерської служби розповів Kyiv Live, що у пацієнтів із "ковід" також є певна черговість.

"У першу чергу йдуть "вуличні" виклики, а людей із COVID вже після них дають. Але при цьому, якщо у людини нема якогось гострого стану, і людина при цьому ще не зверталася до сімейного лікаря, то диспетчер може сказати "зверніться до свого лікаря". Якщо там з ковідом температура чи задишка. Каже, що такі передаются на бригад", - розповів інсайдер.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram Новини Live. А от бекстейдж та життя каналу без прикрас можна побачити в Instagram. Прямі трансляції та цікаві гості вже чекають на вас у Facebook. P.S. Tik Tok в нас також є!

Вийти в ефір
10.05