Останні новини

Як боротись зі стресом в умовах локдауну - експерти дали поради

Життя у великому місті створює додаткові стреси - як із ними справитись у ситуації з коронавірусом

Життя в умовах локдауну та певні ситуації, які створює велике місто, провокують у киян стреси. Що найбільше сприяє стресам та як із ними боротись - розповіли експерти в ефірі програми "Добрий вечір" на Kyiv Live.

Навіть невизначеність через початок локдауну впливала на психологічний стан українців. В час, коли стреси чатують на нас всюди, фахівці радять не непокоїтися з приводу невизначеного майбутнього, видихнути страх перед невідомим - і радіти приємним моментам.

stress.jpg

Про це в ефірі програми "Добрий вечір" розповіла психологиня Наталія Благодир.

"Хорошою терапією, профілактикою стресу може стати допомога іншим. Через те, що думаємо про стрес, про матеріальні цінності, відвертаємось один від одного. В кожного з нас є люди, яким потрібна допомога, навіть якщо це наші сусіди. У Києві можна знайти багато ініціатив - за покликом серця. Так, на Суздальській є ночівлі, де приймають безхатченків. Допомагають дітям у садочках, школах-інтернатах. Також є ініціатива – зводи бабусю в кіно. Коли збирають бабусь, які хочуть відвідати кінотеатр – і запрошують на сеанси. У всіх українців відкриті серця, але нема такого ватажка, який би об‘єднав у доброму пориві". - розповіла експертка. 

психолог

Стреси у киян провокує проживання в мегаполісі. Щоденне стояння в заторах, хаотична забудова, яка забирає простір і зелені зони – все це тисне на жителів столиці.

"Ми можемо говорити про емоційне, психологічне вигорання. Жителі мегаполісу знаходяться в постійному русі, в надшвидкості, це провокує стреси. Здається, сам коронавірус, локдаун натякає нам, що варто зупинитись. Якщо ви поїдете 100 км, 200 км від Києва - ви зможете почути і навіть відчути, як люди спокійно живуть – вони нікуди не поспішають. Якщо говорити про жителів Києва - то вони рано прокидаються і лягають пізно. Звісно, навіть наші домівки на нас давлять, бракує простору, контакту з природою. Якщо ми згадаємо фільм "Аватар" - пам'ятаєте, який там контакт з природою, як герої любили священне дерево, яке давало їм сили? Якщо ми говоримо про такі контакти в місті - їх практично немає. І якраз зараз, можливо, задача заземлитись - і певним чином повернутись до природи", - вважає психологиня.

2498189.jpg

Також експертка відзначила, що для кожного віку, для кожної людини своє щастя й спокій - їх диктує система цінностей. Ми всі щасливі по-різному, проте дуже важливо звертати увагу на збереження рівноваги, не дозволяти емоціям надміру нас захоплювати – як поганим, так і хорошим.

"Діти після 11 класу прагнуть мегаполісу, часто приїжджають до більших міст, тоді як люди літнього віку завжди шукають спокійніші міста, де жити. Щоби людина була щасливою, задоволеною тим, що має, варто зберігати баланс. І в селі, яке знаходиться за 300 км. від столиці, де життя тече повільно, і в Києві, де маємо шалений ритм – добре, якби ми лишались "рівними". Маємо багато позитивних емоцій – любов, радість – вони дуже сильні, і є негативні почуття, які захоплюють навіть сильніше. Є сум, злість, тривога. Наша задача – максимально урівноважити ці почуття, коли ми знаходимось "у нулі", в спокої".

На питання, як не включатись у історії з заторами, коронавірусом, або неприємними сусідами - психологиня пояснила, що варто вміти контролювати "включки".

"Не звертати уваги на стресуючі фактори не вийде, треба намагатись контролювати їх вплив на нашу психіку. Треба звертати увагу на ті речі, які нас зачіпають - чому гніваємось на сусіда, як можемо толерантно вирішити цю проблему. Важливо знайти підтримку у оточення - колег і рідних, коли ми переживаємо. коли є високий рівень тривоги (наприклад, у самоізоляції) - це може бути розмова з другом, родиною. Якщо стрес сильний - варто звернутись до психолога. Коли людина півроку - рік знаходиться в стресі - це може викликати психічні розлади".

Про те, наскільки стреси киян залежать від рішень Київради та влади загалом - висловилась депутатка від фракції "Батьківщина" Алла Шлапак.

Депутатка відзначила кілька факторів, які вважають стресоутворюючими. Це ті історії, які залежать від невірних рішень або бездіяльності влади.

"Ми продовжуємо втрачати час у заторах, тоді, як могли би проводити його зі своїми рідними. Мені хочеться донести негативний підсумок 2020 року, оскільки лише 30 відсотків киян прийшли на вибори, щоби обрати собі міську владу. Насправді активна участь громадян у виборі і мера і депутатів - має величезне значення для депутатського корпусу і, звичайно, це контрольна функція. Щастя, комфорт у нашому місті, наскільки затишно ми в ньому почуваємось – сильно залежить від людей, в тому числі особисто від депутатів, мерів. Як ми дивимося на ці проблеми, і який настрій створюємо навколо себе - в тому числі і через канали. Нагнітаємо ситуацію, чи навпаки шукаємо її вирішення". 

Серед негативних чинників, які утворюють стреси, депутатка назвала також ситуацію з медичною реформою та хаотичну забудову Києва.

депутатка

"Люди, які здатні до всього ставитись із гумором, або в певний момент заплющити очі на те, що не подобається - таким живеться трохи простіше. - вважає шоумен Андрій Джеджула. - Якщо бачимо не сонце на горизонті, а хмару, яка намагається його закрити, то крадемо в себе настрій і сонечко".

<iframe width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/fZO5BlfXbvA" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe>

"Нема проблем - є робочі ситуації, - каже чемпіонка світу з боксу, благодійниця Аліна Шатернікова. - Люди добрі, маємо тепло в домі, дім, маємо авто, цілі руки-ноги, сонечко в небі - це ж і є щастя. Якщо ми, приходячи ранком на роботу, кажемо: "Який я радий вас бачити, ви всі не в лікарні, не на операційному столі, маємо каву, цукор". Тоді ми самі можемо покращувати атмосферу і кожен може створювати кращий світ"

Раніше ми писали, що психологиня розповіла про негативний вплив соцмереж. Експертка пояснила, що в нас забирає постійне перебування онлайн і як з цим боротись.

Вийти в ефір
19.01