Останні новини

Збереження екології чи недешевий піар? Яловий прокоментував прибирання шкідливих покришок

Голова екологічної комісії зазначив, що покришки мало зібрати - їх треба правильно утилізувати

Днями у Києві зафіксували "кінець епохи покришкового декору" - комунальники розчистили від використаних шин двори у Дарницькому районі. Працівники благоустрою розібрали імпровізовані огорожі, клумби і навіть арт-об‘єкти з використаних коліс.

У планах комунальних служб – поприбирати покришки в усіх районах Києва – адже, руйнуючись, вони стають небезпечними для здоров‘я.

Kyiv Live вирішив розібратись у ситуації – хто й навіщо прибирає шини, чим вони небезпечні, а також – яка доля чекає на колишній "дворовий декор".

Боротьба за чисте місто?

Тож 23 березня київські комунальники прибрали більше як 300 шин у Дарницькому районі столиці.

Про це написали у соцмережах на сторінці Дарницької РДА.

Автори посту зазначили – наказ отримали від очільника міста і зробили добру справу – адже покришки несуть реальну загрозу для киян. Тепер небезпечне сміття має бути утилізоване.

"Сьогодні, за дорученням мера столиці Віталія Кличка, розпочато окремий напрямок - звільнення нашого району від габаритного сміття, зокрема старих автомобільних покришок.

Відпрацьовані автомобільні покришки у вигляді різноманітних "арт-об'єктів", вже давно стали невід'ємною частиною наших дворів.

Однак, потрібно розуміти, що ці "прикраси", якими дбайливо прикрашена більша половина дворів - несуть небезпеку і загрозу навколишньому середовищу і здоров'ю людей. При контакті з водою, землею або при нагріванні сонячними променями вони виділяють масу хімічно активних сполук, які…викликають важкі захворювання", - написали в повідомленні.


162459839_3867760379958055_5511035171095261840_o.jpg

У Департаменті міського благоустрою КМДА підтвердили, що операцію з очищення дворів від покришок планують провести в усіх районах. Про це пишуть ukranews.com.

Нагадаємо, що згідно з бюджетом Києва на 2021 рік, комунальна сфера отримала від міста 3,8 мільярдів гривень. Попередньо розраховували, що частка на благоустрій – становитиме майже половину – 1,5 мільярди.

Прокоментувати ситуацію з прибиранням покришок Kyiv Live попросив Голову постійно комісії з питань екополітики Костянтина Ялового.

Він підтвердив – покришки дійсно несуть небезпеку, особливо, коли токсичні сполуки потрапляють у воду.

"Вживані шини – це високотоксичні небезпечні відходи, які потребують особливої утилізації. До їх складу входять більше 120 різних хімічних речовин (ізопрен, бутадієн, стирол та багато інших). Ці речовини негативно впливають на здоров’я людини та викликають низку небезпечних хвороб, в тому числі онкологію.

Крім того, токсичні з’єднання можуть проникати в ґрунт, звідти до підземних вод, а під час дощу разом зі зливами йти до дощової каналізації, звідти - у річки", - підтвердив Костянтин Яловий.

До того ж – покришки можуть становити серйозну загрозу, якщо виникне займання.

"Шини – легкозаймисті і під час горіння виділяють ядучий отруйний дим. При згоранні тонни покришок в атмосферне повітря викидається близько 270 кг. сажі і до 450 кг. токсичних речовин", - наголосив депутат.

Тож ініціатива міської влади – дійсно – екологічна і майже "почесна", якби не одне але – у Костянтина Ялового повідомили Kyiv Live, що потужностей у столиці не вистачить, аби переробити навіть частину з тих покришок, які зараз прибирають з дворів.

162347753_3867760653291361_1855043542930869816_o.jpg

"Те, що київські двори, нарешті, позбудуться від сумнівного декору вживаних шин – це величезний плюс. Але важливо, щоб ці шини правильно утилізували", – наголосив Костянтин Яловий.

Є кілька методів утилізації

  • Піроліз – це метод утилізації, який передбачає нагрівання шин у спеціальному реакторі у безкисневій атмосфері. За таких умов гумові полімери розпадаються та випаровуються. Цікаво, що пару, на яку фактично "перетворюється" покришка можна використати для генерування електроенергії. Також є змога конденсувати її в рідину, яка може стати паливом.
  • Подрібнення та перетворення вживаних шин на крихту. Її застосовують при будівництві доріг, додаючи до асфальту гумовий компонент. Гумова крихта використовується у виробництві покриття дитячих ігрових та спортивних майданчиків, тротуарів, зупинок громадського транспорту, гаражів, паркувальних зон тощо.

Проте, за словами Ялового, зараз в Україні бракує потужностей для переробки сміття – і це стосується не лише покришок.

"Щороку виходить з використання 150 тис. тонн покришок. З них в кращому випадку 8% йдуть на переробку, решта залишається мертвим вантажем на звалищах або просто у дворах", - наголосив Голова комісії.

162303246_3867760303291396_992223593893353209_o.jpg

Не-еколологічне шахрайство?

Також Костянтин Яловий нагадав, що згідно постанови Уряду від 2011 року – утилізувати покришки мусять виробники цієї шкідливої продукції, або ж ті, хто завозить покришки в Україну. Проте і виробники, і імпортери сумлінно ігнорують це зобов‘язання.

"Здають свої вживані шини лише одиничні фірми, а фізичні особи взагалі цим не переймаються. Мала кількість утилізаційних установок робить цей бізнес малопривабливим та невигідним.

Проблему треба вирішувати на вищому державному рівні за рахунок створення стимулів утилізаційному бізнесу, контролю над підприємствами, що використовують покришки, а також зацікавлення кожного автовласника в переробці шин, які відслужили свій строк", - зазначив Голова комісії.


Читайте також: Чому у Києві рекордно забруднене повітря

З початком епідемії COVID – з‘явились нові небезпечні відходи

Також експерт зазначив, що до проблем із уже існуючим сміттям – додались нові. Тож вирішувати питання потрібно швидко.

"Загалом в Україні сьогодні нараховується більше 1,6 млрд. тонн небезпечних відходів. Це, наприклад, медичні відходи, в тому числі й після лікування COVID-19, хімічні речовини – ртуть, кадмій, натрієві хлориди, марганцеві сполуки, різноманітні побутові предмети, що містять токсини - батарейки, акумулятори, електроніку, ртутні лампи.

На жаль, комунальники часто не дотримуються визначеного порядку дій щодо поводження з небезпечними відходами. В результаті вони опиняються на звичайних полігонах, де забруднюють довкілля", - наголосив Яловий.

162296350_3867760526624707_7349162203876790880_o.jpg

Як будемо перероблювати свої сміття?

Костянтин Яловий нагадав, що в Києві, та й в Україні загалом до проблеми сміття мусить бути комплексний і дуже серйозний підхід – і частина відповідальності лягає на кожного українця.

"Існують підприємства, що отримують спеціальну ліцензію, на утилізацію небезпечних відходів. Але на практиці трапляється так, що замість знешкодження вони просто вивозять увесь цей непотріб на нелегальні звалища. Тобто не виконують власні зобов’язання.

Наразі необхідно створювати додаткові утилізаційні установки, які б були безпечні для довкілля. А головне – створити дієву систему управління небезпечними відходами. Де б чітко працював такий ланцюжок: збір, зберігання, сортування та інші види обробки, фінальне знищення", - сказав Яловий.

162950266_3867760273291399_5901131835525328604_o.jpg

Нагадаємо:

  • В Україні рекордно велика кількість сміття, яке просто скидають на полігонах, не сортуючи. З масиву відходів українців можна скласти гору Еверест – що робити?
  • У Києві є кілька особливо "брудних" об‘єктів, на яких ще з радянських часів зберігаються особливо небезпечні відходи – де знаходяться ці точки.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram Kyiv Live. А от бекстейдж та життя каналу без прикрас можна побачити в Instagram. Прямі трансляції та цікаві гості вже чекають на вас у Facebook. P.S. Tik Tok в нас також є!

Вийти в ефір
17.04